Правила внутрішнього службового розпорядку державних службовців апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

04.02.2019

ЗАТВЕРДЖЕНО
конференцією державних службовців
Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України

протокол конференції державних
службовців Мінрегіону та
працівників апарату Мінрегіону,
які не є державними службовцями
від 29 травня 2017 року

ПРАВИЛА
внутрішнього службового розпорядку державних службовців
апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

І. Загальні положення

  1. Правила внутрішнього службового розпорядку державних службовців апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України (далі — Правила) визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі — Міністерство), режим роботи, умови перебування державного службовця в Міністерстві та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
  2. Службова дисципліна в Міністерстві ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державними службовцями своїх обов’язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
  3. Правила є обов’язковими для всіх державних службовців апарату Міністерства та доводяться до їх відома під підпис.

II. Загальні правила етичної поведінки в Міністерстві

  1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки, затверджених наказом Наццержслужби від 05.08.2016 № 158 «Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування», зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 р. за № 1203/29333.
  2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
  3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
  4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
  5. Працівникам забороняється відволікати державного службовця та інших працівників від виконання його посадових обов’язків.

III. Робочий час і час відпочинку державного службовця

  1. Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.
  2. У Міністерстві встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер — по 8 год. 15 хв., п’ятниця — 7 год. 00 хв.; вихідні дні — субота і неділя.
  3. Робочий час державних службовців апарату Міністерства починається о 9 год. 00 хв. Перерва — з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв. Кінець робочого дня — о 18 год. 00 хв., у п’ятницю — о 16 год. 45 хв.
    Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
  4. За згодою керівника державної служби Міністерства для державного службовця може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, одинокого державного службовця, який має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, керівник державної служби зобов’язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
    Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
    Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав державних службовців апарату Міністерства.
  5. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.
  6. Час явки на роботу державних службовців апарату Міністерства фіксується шляхом їх особистого підпису у журналі обліку робочого часу (далі — журнал), який знаходиться у кожному самостійному структурному підрозділі, та контролюється їх керівниками. Контроль за часом закінчення роботи державних службовців апарату Міністерства покладається на їх безпосередніх керівників.
  7. Облік робочого часу у Міністерстві здійснюється у відповідному журналі/табелі робочого часу та за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Міністерства (далі — система обліку робочого часу).
    Державні службовці Міністерства зобов’язані користуватися своєю електронною карткою при вході/виході до приміщення адміністративних будівель Міністерства.
    Для забезпечення контролю своєчасного прибуття на роботу відомості зазначених систем обліку робочого часу подаються відповідальною особою Відділу інформаційних технологій до Управління (служби) управління персоналом.
  8. Вихід державного службовця за межі адміністративних будівель Міністерства у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника та внесення відповідного запису до журналу реєстрації місцевих відряджень, який ведеться в кожному структурному підрозділі.
    Залишення в робочий час державним службовцем приміщення Міністерства без дозволу безпосереднього керівника не допускається і є порушенням трудової дисципліни.
  9. Вихід керівників самостійних структурних підрозділів за межі адміністративної будівлі Міністерства у робочий час зі службових питань здійснюється за попереднім погодженням з першим заступником Міністра, заступниками Міністра відповідно до розподілу повноважень та функціональних обов’язків, керівником державної служби.
  10. Державного службовця апарату Міністерства, який з’явився на роботу в нетверезому стані, його безпосередній керівник відсторонює від роботи і вносить пропозиції про притягнення його до дисциплінарної відповідальності в установленому порядку.

IV. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність

  1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.
  2. У разі недотримання державним: службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин).
  3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника державної служби Міністерства щодо причин своєї відсутності.

V. Перебування державного службовця в Міністерстві у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

  1. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
  2. Керівник державної служби Міністерства за потреби може залучати державних службовців Міністерства до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні. Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється Управлінням (службою) управління персоналом і затверджується керівником державної служби Міністерства за погодженням виборного органу первинної профспілкової організації.
  3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.
  4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування керівник структурного підрозділу, в якому працює державний службовець, повідомляє про це Управління (службу) управління персоналом. Управлінням (службою) управління персоналом відповідна інформація подається керівнику державної служби для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
  5. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у Міністерстві запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
  6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

VI. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно- правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

  1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.
    Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
  2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному веб-сайті Міністерства.

VII. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

  1. Керівник державної служби Міністерства зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.
    Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку покладено відповідні функції в Міністерстві.
  2. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
  3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно- правових актів з охорони праці.
  4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в Міністерстві відповідає керівник державної служби та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

VIII. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем

  1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у Міністерстві особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
  2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою Міністерства, керівником Управління (служби) управління персоналом та державним службовцем, який звільняється.
    Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

IX. Прикінцеві положення

  1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
  2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються керівником державної служби, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації.

ЗАТВЕРДЖЕНО
конференцією працівників Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України,
які не є державними службовцями

протокол конференції державних службовців Мінрегіону
та працівників апарату Мінрегіону,
які не є державними службовцями
від 29 травня 2017 року

ПРАВИЛА
внутрішнього трудового розпорядку працівників
апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України,
які не є державними службовцями

І. Загальні положення

  1. Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — Правила) працівників апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, які не є державними службовцями (далі — працівники) визначають загальні положення щодо організації внутрішнього трудового розпорядку апарату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі — Міністерство), режим роботи, умови перебування працівника в Міністерстві та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
  2. Трудова дисципліна в Міністерстві ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання працівниками своїх обов’язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
  3. Правила є обов’язковими для всіх працівників апарату Міністерства та доводяться до їх відома під підпис.

ІІ. Загальні правила етичної поведінки в Міністерстві

  1. Працівники повинні дотримуватись етичної поведінки. Працівники апарату Міністерства дотримуються загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Нацдержслужби від 05.08.2016 № 158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за № 1203/29333.
  2. Працівники у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
  3. Працівники повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
  4. Працівники під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.
  5. Працівникам забороняється відволікати державного службовця та інших працівників від виконання його посадових обов’язків.

III. Робочий час і час відпочинку працівників

  1. Тривалість робочого часу працівника становить 40 годин на тиждень.
  2. У Міністерстві встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер — по 8 год. 15 хв., п’ятниця — 7 год. 00 хв.; вихідні дні — субота і неділя.
  3. Робочий час працівників апарату Міністерства починається о 9 год. 00 хв. Перерва — з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв. Кінець робочого дня – о 18 год. 00 хв., у п’ятницю — о 16 год. 45 хв.
    Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час, і працівник може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
  4. Для диспетчерів Оперативно-диспетчерського відділу може запроваджуватися підсумований облік робочого часу.
    При підсумованому обліку робочого часу робота диспетчерів Оперативно-диспетчерського відділу регулюється графіками роботи (змінності).
    Графіки роботи (змінності) при підсумованому обліку робочого часу розробляються таким чином, щоб за обліковий період було дотримано нормальної тривалості робочого часу, передбаченої статтями 50 та 51 КЗпП. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу для диспетчерів Оперативно-диспетчерського відділу визначається рік.
    Для диспетчерів Оперативно-диспетчерського відділу встановлюється режим роботи — зміна добова: початок зміни — 9 год. 00 хв., кінець зміни — 9 год. 00 хв. наступної доби.
  5. За згодою керівника державної служби Міністерства для працівника може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, одинокого працівника, який має дитину віком до 14 років або дитину- інваліда, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, керівник державної служби зобов’язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
    Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
    Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників апарату Міністерства.
  6. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.
  7. Час явки на роботу працівників апарату Міністерства фіксується шляхом їх особистого підпису у журналі обліку робочого часу (далі — журнал), який знаходиться у кожному самостійному структурному підрозділі, та контролюється їх керівниками. Контроль за часом закінчення роботи працівників апарату Міністерства покладається на їх безпосередніх керівників.
  8. Облік робочого часу у Міністерстві здійснюється у відповідному журналі/табелі робочого часу та/або за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Міністерства (далі – система обліку робочого часу).
    Працівники Міністерства зобов’язані користуватися електронною карткою при вході/виході до приміщення адміністративних будівель Міністерства.
    Для забезпечення контролю своєчасного прибуття на роботу відомості зазначених систем обліку робочого часу подаються відповідальною особою Відділу інформаційних технологій до Управління (служби) управління персоналом.
  9. Вихід працівника за межі адміністративних будівель Міністерства у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника та внесення відповідного запису до журналу реєстрації місцевих відряджень, який ведеться в кожному структурному підрозділі.
    Залишення в робочий час працівником апарату приміщення Міністерства без дозволу безпосереднього керівника не допускається і є порушенням трудової дисципліни.
  10. Працівника апарату Міністерства, який з’явився на роботу в нетверезому стані, його безпосередній керівник відсторонює від роботи і вносить пропозиції про притягнення його до дисциплінарної відповідальності в установленому порядку.

IV. Порядок повідомлення працівником про свою відсутність

  1. Працівник повідомляє свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.
  2. У разі недотримання працівником вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність працівника на робочому місці (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин).
  3. У разі ненадання працівником доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника державної служби Міністерства щодо причин своєї відсутності.

V. Перебування працівника в Міністерстві у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

  1. Для виконання невідкладних завдань працівник може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.
    Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного працівника не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
  2. Керівник державної служби Міністерства за потреби може залучати працівників Міністерства до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.
    Чергування працівника після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється Управлінням (службою) управління персоналом і затверджується керівником державної служби Міністерства за погодженням виборного органу первинної профспілкової організації.
  3. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний працівник, його посада, місце, дата та строк чергування.
  4. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні працівника, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування керівник структурного підрозділу, в якому працює працівник, повідомляє про це Управління (службу) управління персоналом.
    Управлінням (службою) управління персоналом відповідна інформація подається керівнику державної служби Міністерства для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
  5. У разі залучення працівника до роботи понад установлену тривалість робочого дня у Міністерстві запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.
    За роботу в зазначені дні (час) працівникам надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами працівників.
  6. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

VI. Порядок доведення до відома працівника нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

  1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома працівників шляхом ознайомлення у паперовій формі з підтвердженням такого ознайомлення.
    Підтвердженням може слугувати підпис працівника (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.
  2. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома працівника шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному веб-сайті Міністерства.

VII. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки

  1. Керівник державної служби Міністерства зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.
    Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку покладено відповідні функції в Міністерстві.
  2. Працівник повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
  3. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
  4. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в Міністерстві відповідає керівник державної служби та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.

VIII. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна працівником

  1. Працівник до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передає справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у Міністерстві особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
  2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою Міністерства, керівником Управління (служби) управління персоналом та працівником, який звільняється.
    Один примірник акта видається працівнику, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього працівника.

IX. Прикінцеві положення

  1. Недотримання вимог правил внутрішнього трудового розпорядку є підставою для притягнення працівника до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
  2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівником державної служби, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації.