План діяльності міністерства

09.10.2019

Програма діяльності Уряду

Міністерство розвитку громад та територій України

Цілі

10.1. Українці мають комфортне та доступне житло

0004

57% громадян України не задоволені існуючими житловими умовами і це проблема, яку Уряд не може ігнорувати. Ми прагнемо досягти показника задоволення громадян існуючими житловими умовами на рівні 80% та розв’язати їх ключові проблеми на ринку житла. Передусім ми визначимося, що саме означає “право на житло”, і проаналізуємо в чому насправді полягає незадоволення українців у реалізації громадянами конституційного права на житло, щоб знайти реалістичний шлях до вирішення цієї проблеми. Проте окремі кроки зрозумілі уже зараз.

Для громадян, які проживають у багатоквартирних будинках, ми вдосконалимо механізми управління, що максимально продовжить строк їх експлуатації, зокрема встановимо порядок передачі безоплатно у власність співвласникам багатоквартирних житлових будинків земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також унормуємо на законодавчому рівні спірні питання управління спільним майном у багатоквартирному будинку.

Ми переконані, що механізм ефективного управління дасть змогу запровадити вкрай необхідну модернізацію існуючого житлового фонду через спільне співфінансування капітальних ремонтів співвласниками, органами місцевого самоврядування та державою. Для цього ми передбачимо необхідні стимули.

Стосовно житла, яке вже не підлягає модернізації, – запропонуємо дієвий механізм комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. В результаті ми хочемо, щоб щороку кількість об’єктів аварійного житла зменшувалася принаймні на 2%.

Для громадян, які знаходяться в пошуках свого власного житла, ми плануємо збільшити доступність будівництва нового житла за рахунок здешевлення вартості кредитних ресурсів (як багатоквартирних будинків, так і об’єктів індивідуального будівництва) та шляхом зниження собівартості будівництва (зменшення адміністративного навантаження на забудовників та стимулювання конкуренції).

Ми переглянемо існуючі бюджетні програми в сфері житлової політики з метою зміщення державної допомоги в сторону найбільш соціально незахищених верств населення. Бюджетна підтримка буде більш конкретною та спрямованою на конкретні цільові групи громадян.

З метою надання українським громадянам більших можливостей для реалізації свого конституційного права на житло ми також удосконалимо механізм функціонування ринку оренди житла, що приведе до його розвитку – збільшення пропозиції.

Окрему увагу ми приділимо тим громадянам, які мешкають в гуртожитках на незрозумілих юридичних підставах. Їх права повинні бути захищені.

Все це сприятиме підвищенню рівня народжуваності та зменшить рівень тривожності серед населення, що не забезпечене житлом, та сприятиме зменшенню кількості людей, що емігрують з України.

Критерій досягнення 1. Зростання індексу задоволеності громадян житловими умовами на 5% щороку

Завдання

1.1. Збільшимо доступність будівництва нового житла за рахунок здешевлення вартості кредитних ресурсів (як багатоквартирних будинків, так і об’єктів індивідуального будівництва) та шляхом зниження собівартості будівництва (зменшення адміністративного навантаження на забудовників та стимулювання конкуренції).

1.2. Забезпечимо прийняття Концепції державної житлової політики та Закону України “Про основні засади державної житлової політики”.

1.3. Запровадимо механізм передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

1.4. Врегулюємо ринок орендного житла.

1.5. Запровадимо механізми створення місцевих програм формування фондів житла соціального призначення та житла для тимчасового проживання.

Критерій досягнення 2. Збільшення кількості багатоквартирних житлових будинків, які визначилися із формою управління, на 10% щороку

Завдання

2.1. Запровадимо програму комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду багатоквартирних житлових будинків.

2.2. Встановимо порядок передачі земельних ділянок безоплатно у власність співвласникам багатоквартирних житлових будинків, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки.

2.3. Запровадимо державні програми, спрямовані на модернізацію житлових будинків, зокрема фінансову підтримку (співфінансування) капітальних заходів багатоквартирних житлових будинків.

 

10.2. Українці отримують якісні комунальні послуги

0005

Для забезпечення споживачів якісними комунальними послугами ми пропонуємо передати права регулювання діяльності надавачів комунальних послуг на місцевий рівень із збереженням на національному рівні функцій контролю або таких, що не можуть бути ефективно здійснені в межах однієї громади.

Для безперебійного отримання споживачами якісних комунальних послуг створимо умови для розвитку підприємств житлово-комунального господарства (допомога у підвищення спроможності, доступ до фінансових ресурсів тощо), надамо їм можливість приймати рішення в межах укладених ними договорів (з особливостями для територій, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, – там працюватимемо з військово-цивільними адміністраціями).

Запровадимо довгострокове планування ефективних систем централізованого теплопостачання міст (з урахуванням впливу проектів термомодернізації будівель) шляхом розроблення схем теплопостачання, їх затвердження та впровадження ефективного теплопостачання.

Для вирішення проблеми відсутності централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в усіх населених пунктах ми проаналізуємо проекти впровадження централізованого питного водопостачання у населених пунктах, що забезпечуються привізною водою, та централізованого водовідведення в населених пунктах з кількістю населення (популяційним еквівалентом) більше 2 тис. жителів.

Все це в сукупності зробить життя значної частини людей більш комфортним.

Критерій досягнення 1. Збільшення кількості громадян, які задоволені отриманими комунальними послугами, до 80%

Завдання

1.1. Здійснимо децентралізацію повноважень з ліцензування господарської діяльності суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення – 100% ліцензування господарської діяльності суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення на рівні місцевого самоврядування.

1.2. Передамо встановлення тарифів на комунальні послуги органам місцевого самоврядування.

1.3. Збережемо на національному рівні визначені вимоги та умови державної підтримки галузей тепло-, водопостачання та водовідведення, критерії державної соціальної підтримки та встановимо принципи ціноутворення для суб’єктів природних монополій у сферах, належних до ЖКП.

1.4. Оснастимо на 100 % будівлі вузлами комерційного обліку теплової енергії та водопостачання.

1.5. Забезпечимо централізованим водопостачання мешканців населених пунктів, що мають привозну воду.

1.6. Запровадимо довгострокове планування ефективних систем централізованого теплопостачання міст (з урахуванням впливу проектів термомодернізації будівель) шляхом розробки схем теплопостачання та запровадимо ефективне теплопостачання. Оптимізуємо системи теплопостачання населених пунктів.

1.7. Створимо систему сервісів абонентського обслуговування споживачів ЖКП і запровадимо цифровізацію в кожній громаді.

Критерій досягнення 2. Зменшення обсягу скарг споживачів на якість комунальних послуг

Завдання

2.1. Вирішимо проблеми водопостачання, водовідведення та теплопостачання споживачів комунальних послуг.

2.2. Скоротимо кредиторську заборгованість за енергоносії та забезпечимо стабільну діяльність підприємств тепло, водопостачання та водовідведення. Надамо можливість списання штрафних санкцій підприємствам тепло, водопостачання та водовідведення, шляхом реструктуризації цієї заборгованості.

2.3. На період проведення Операції об’єднаних сил надамо можливість приймати рішення про надання гарантій підприємствам Луганської та Донецької областей, якщо засновник та/або частина виробничих одиниць підприємства знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідним військово-цивільним адміністраціям

2.4. Посилемо відповідальність підприємств – надавачів послуг за якість послуг, які надаються населенню (зменшення кількості звернень щодо надання неякісних послуг), органів місцевого самоврядування

2.5. Створимо Житлово-комунальну інспекцію.

2.6. Проведемо інформаційні кампанії для споживачів комунальних послуг про реформу ЖКП та про свої права та обов’язки.

 

10.3. Українці зменшать втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будинках

0006

В Україні значна частка витрат іде на оплату централізованого опалення, електричної енергії, газу: в структурі сукупних витрат домогосподарств – 7,3% загального обсягу або 109,7 млрд. грн. у 2018 році, що вдвічі перевищує витрати домогосподарств на охорону здоров’я; при цьому на власну оцінку бідності домогосподарствами у 2017 році найбільше вплинуло погіршення можливостей домогосподарств мати житло у нормальному стані та своєчасно та в повному обсязі оплатити житлово-комунальні рахунки. Тому вкрай важливо зменшити енерговитрати у багатоквартирних житлових будинках та громадських будівлях.

Ми стимулюватимемо споживачів інвестувати в зменшення енерговитрат за допомогою інструментів фінансової, організаційної та експертної підтримки з боку держави (зокрема, з використанням Фонду енергоефективності). Для цього ми розробимо та впровадимо довгострокову стратегію з термомодернізації житлових будівель, реалізуємо заходи Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, Стратегії термомодернізації будівель в частині як громадських, так і житлових будівель, Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.

Створимо єдину систему моніторингу споживання енергії споруд і будівель органів державної та місцевої влади шляхом запуску бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.

У сукупності це приведе до підвищення ефективності економіки та зміцнення енергетичної незалежності країни.

Критерій досягнення 1. Зменшення енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання мешканцями багатоквартирних будинків не менш як на 20%

Завдання

1.1. Розробимо та впровадимо довгострокову стратегію з термомодернізації житлових будівель.

1.2. Застосуємо механізми фінансування Фонду енергоефективності: розробимо та схвалемо спрощену процедуру розгляду заявки на отримання гранту; забезпечимо щорічне поповнення статутного капіталу Фонду енергоефективності.

1.3. Проведемо інформаційні кампанії для формування енергоефективної поведінки споживачів.

1.4. Затвердимо вимоги до енергетичної ефективності будівель у відповідності до євроінтеграційних зобов’язань України.

Критерій досягнення 2. Зменшення на 1% щорічного питомого енергоспоживання на опалення та гаряче водопостачання громадських будівель (з 158 кВт×год/м2 до 150 кВт×год/м2 опалювальної площі будівлі)

Завдання

2.1. Забезпечимо сертифікацією енергетичної ефективності визначених законом будівель органів державної та місцевої влади.

2.2. Реалізуємо заходи першого етапу Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, Стратегії термомодернізації будівель в частині громадських будівель, Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.

2.3. Запровадимо бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, зокрема будівель органів державної та місцевої влади.

2.4. Запровадимо єдину систему моніторингу споживання енергії як інструменту коригування державної політики.

2.5. Реалізуємо заходи другого етапу Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, Стратегії термомодернізації будівель в частині громадських будівель, Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.

10.4. Українці відповідально поводяться з побутовими відходами та не засмічують навколишній життєвий простір

0007

Ми змінимо домінуючий спосіб поводження з побутовими відходами, яким досі залишається їх вивезення та захоронення на полігонах та сміттєзвалищах. Як результат, збільшиться частка вторинної переробки побутових відходів – за 2018 рік це лише 6,2%, із них 2% спалено, 4,2% потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи, 0,003% (2 000 куб. метрів) компостовано. Для зменшення потреби у будівництві нових полігонів та зменшення навантаження на існуючі плануємо збільшення кількості потужностей для перероблення побутових відходів.

Збільшимо фінансування сфери поводження з побутовими відходами за рахунок запровадження в Україні “розширеної відповідальності виробника” та залучення інвестицій. Забезпечимо державний рівень контролю та функціонування належної системи поводження з побутовими відходами: за офіційними даними, щороку утворюється понад 26 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ. На законодавчому рівні забезпечимо економічні стимули для залучення інвестицій в інфраструктуру з поводження з відходами, забезпечимо координацію та інформаційну підтримку органів місцевого самоврядування щодо залучення інвестицій в місцеву інфраструктуру з поводження з відходами.

Забезпечимо органи місцевого самоврядування правовими механізмами укладення договорів з учасниками ринку поводження з побутовими відходами, які будуть містити гарантії повернення інвестицій в зазначену сферу. Посилимо контроль за притягненням до відповідальності за порушення законодавчих вимог щодо поводження з відходами.

Як наслідок, замість шкоди довкіллю повинен з’явитися ефективний ринок поводження з відходами.

Критерій досягнення 1. 90% населених пунктів, в яких процес роздільного збирання і перероблення побутових відходів здійснюється за участю “розширеної відповідальності виробника товарної продукції в упаковці”

Завдання

1.1. Збільшимо фінансування сфери поводження з побутовими відходами за рахунок запровадження в Україні “розширеної відповідальності виробника”.

1.2. Збільшимо кількість потужностей для перероблення побутових відходів.

 

10.5. Українці живуть у комфортних містах та селах

0001

За рейтингом найкомфортніших і найпривабливіших для життя міст світу дослідницького центру видання The Economist (2019) Україну представляє лише місто Київ (117 місце з 140). Одним із основних чинників недостатнього рівня привабливості українських міст є низька якість середовища життєдіяльності людини.

Для зміни негативної ситуації ми реалізуємо ряд кроків у сферах містобудування, архітектури, будівництва та благоустрою.

Передусім ми розробимо нову Генеральну схему планування території України та визначимо на законодавчому рівні вимоги щодо необхідності розроблення та актуалізації іншої містобудівної документації для прогнозування розвитку територій, визначення і раціонального взаємного розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів.

Ми створимо Містобудівний кадастр на державному рівні та інтегруємо його з іншими реєстрами та кадастрами для забезпечення відкритого та дистанційного доступу громадян, суб’єктів господарювання та потенційних інвесторів до актуальної містобудівної документації та іншої інформації у суміжних сферах, на які може впливати будівельна діяльність. Одночасно ми створюватимемо стимули для населених пунктів планувати розвиток своїх територій.

Забезпечимо прозорість та ефективність системи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (включаючи електронний кабінет забудовника).

Запровадимо параметричний метод нормування у будівництві, імплементуємо Регламент ЄС 305/2011 щодо визначення вимог до будівельних виробів та їх технічної апробації для того, щоб нові будівельні норми відповідали міжнародно визнаним принципам нормування у будівництві.

Для збереження існуючого рівня озеленення територій населених пунктів, щорічного збільшення на 5% територій зеленого господарства, охоплених доглядом комунальними службами, та збільшення до 100 % вулиць і доріг населених пунктів, що обладнані зовнішнім освітленням із застосуванням енергоефективних технологій, запровадимо контроль якості на державному рівні та забезпечимо відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення вимог у сфері благоустрою.

Критерій досягнення 1. Зростання на 40% рівня задоволеності населення якістю та безпекою життєвого простору в містах

Завдання

1.1. Розробимо нову Генеральну схеми планування території України та визначимо на законодавчому рівні вимоги щодо необхідності розроблення та актуалізації іншої містобудівної документації.

1.2. Забезпечимо відкритий та дистанційний доступ до містобудівної документації шляхом створення Містобудівного кадастру на державному рівні та інтеграції його з іншими реєстрами та кадастрами.

1.3. Запровадимо параметричний метод нормування у будівництві з метою приведення у відповідність з міжнародними принципами нормування у будівництві.

1.4. Імплементуємо Регламент ЄС 305/2011 щодо визначення вимог до будівельних виробів та їх технічної апробації.

Критерій досягнення 2. Підвищення позиції міст України у міжнародному рейтингу Global Liveability Index видання The Economist

Завдання

2.1. Запровадимо контроль якості на державному рівні та забезпечимо відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення вимог у сфері благоустрою шляхом створення житлово-комунальної інспекції.

Критерій досягнення 3. Усунення усіх грубих порушень у сфері містобудівної діяльності

Завдання

3.1. Запровадимо прозору та ефективну систему державного архітектурно-будівельного контролю (реформуємо Державну архітектурно-будівельну інспекцію)

3.2. Створимо Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (включаючи електронний кабінет забудовника).

 

10.6. Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад

0003

Українець має право впливати на те, як організовано його життєвий простір. Важливим інструментом для цього є територіальна громада, в межах якої він живе. Для того, щоб громада реально могла вирішувати локальні проблеми та задачі організації життєвого простору громадянина, вона має бути спроможною (мати достатні ресурси та організаційні спроможності надавати публічні послуги).

Ми послідовно продовжуватимемо політику створення спроможних громад, передаючи на місця ресурси, повноваження та відповідальність за їх реалізацію. Натомість, для того, щоб громадянин гарантовано отримував мінімально необхідний набір публічних послуг та сервісів, будемо стимулювати громади нарощувати спроможності та відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків.

Ми створимо нову систему надання послуг в межах адміністративних, госпітальних, безпекових, судових, міжмуніципальних округів. Це буде реалізовано завдяки створенню трирівневої системи адміністративно-територіального устрою: громада (близько 1400); район (повіт) (близько 100); область (регіон). Для реалізації ефективної політики з надання публічних послуг, повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади будуть упорядковані, а органам місцевого самоврядування будуть передані  більшість повноважень у секторальних сферах, зокрема у питаннях соціально-економічного розвитку громад. Органи префектурного типу замінять місцеві державні адміністрації і їх основним повноваженням буде забезпечення здійснення контролю за рішеннями органів місцевого самоврядування.

При цьому ми сплануємо розвиток та територіальну представленість важливих державних систем (охорони здоров’я, освіти, юстиції, безпеки та екстреної допомоги) таким чином, щоб для мешканця будь-якої громади гарантовано забезпечувався Стандарт доступності публічних сервісів та послуг (додається до Програми).

Системи захисту довкілля, використання природних ресурсів, будівництво великих інвестиційних та інфраструктурних проектів також будуть проектуватися та впроваджуватися з урахуванням інтересів кожної людини як члена громади.

Так само ми стимулюватимемо інструменти прямої демократії, такі як, наприклад, “бюджети участі”, що дають можливість громадянам брати участь у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращення соціально-економічного розвитку регіону/міста/ОТГ.

Це дасть змогу нам підвищити соціальну активність населення, включити громадян у процес прийняття публічних рішень та відчути відповідальність за організацію власного життєвого простору.

Критерій досягнення 1. 100% жителів України проживають в спроможних громадах

Завдання

1.1. Продовжимо політику створення спроможних громад, внаслідок реалізації якої передаються на місця ресурси, повноваження та відповідальність за їх реалізацію.

1.2. Cтворимо трирівневу систему адміністративно-територіального устрою: громада (загальна кількість — близько 1400); район (повіт) (загальна кількість — близько 100); область (регіон).

1.3. Створимо карту оптимальної мережі соціальної інфраструктури в об‘єднаних територіальних громадах.

Критерій досягнення 2. Зменшення кількості громад, що потребують підтримки держави мінімум до 30%

Завдання

2.1. Упорядкуємо повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.

2.2. Створимо нову систему надання послуг в межах адміністративних, госпітальних, безпекових, судових, міжмуніципальних округів.

2.3. Розвинемо інструменти прямої демократії, зокрема “бюджетів участі”, що наділимо громадян можливістю впливати на формування власного життєвого простору.

10.7. Українці, що мешкають в “депресивних регіонах”, мають достатні можливості для розвитку
0002

Україна – велика країна, і її регіони дуже різні. Історично склалося, що одні з них розвивались швидше, а інші повільніше. Як наслідок, маємо міжрегіональну диференціацію за основними соціально-економічними показниками та дисбаланси. Тому ми будемо вживати заходів, щоб зменшити міжрегіональні диспропорції за основними показниками у сфері людського розвитку (довготривале та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя).

Для цього ми створимо інтегровану систему моніторингу регіонального розвитку та оцінки якості діяльності держави в регіоні та допоможемо кожному регіону знайти стратегію для стрімкого розвитку в рамках країни. В тому числі шляхом смарт-спеціалізації та створення знакових проектів “магнітів” (зокрема, за допомогою ДФРР та Фонду розвитку інновацій), що ставали б осередками нових екосистем та каталізаторами розвитку.

На законодавчому рівні закріпимо процедури участі громадян у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращення соціально-економічного розвитку регіону/міста/ОТГ.

Усунемо регуляторні бар’єри для отримання суб’єктами господарювання державної допомоги для реалізації інвестиційних програм (проектів) регіонального розвитку на територіях, які визначені проблемними в установленому законодавством порядку, створимо умови для формування сприятливого інвестиційного клімату, розвитку інвестиційного потенціалу, зробимо територіальний брендінг.

Для розвитку підприємницького потенціалу населення України запровадимо дієві організаційно-правові інструменти стимулювання регіонального та місцевого розвитку на засадах публічно-приватного партнерства, розвитку кластерної моделі економіки.

Це сприятиме інклюзивності економічного розвитку та зробить його більш сталим.

Критерій досягнення 1. Зменшення показників міжрегіональної диференціації за основними соціально-економічними показниками (різниця між найвищим та найнижчим значенням) за обсягом ВРП (на одну особу) – з 17 разів до 15

Завдання

1.1. Створимо інтегровану систему моніторингу регіонального розвитку та оцінки якості діяльності держави в регіоні та будемо сприяти створенню стратегії стрімкого розвитку кожного регіону.

1.2. На законодавчому рівні закріпимо процедуру участі громадян у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращимо соціально-економічний розвиток регіону/міста/ОТГ.

1.3. Усунемо регуляторні бар’єри для отримання суб’єктами господарювання державної допомоги для реалізації інвестиційних програм (проектів) регіонального розвитку на територіях, які визначені проблемними в установленому законодавством порядку, створимо умови для формування сприятливого інвестиційного клімату, розвитку інвестиційного потенціалу, створимо територіального брендингу.

1.4. Запровадимо дієві організаційно-правові інструменти стимулювання регіонального та місцевого розвитку на засадах публічно-приватного партнерства, розвитку кластерної моделі економіки.

Критерій досягнення 2. Зменшення показників міжрегіональної диференціації за основними соціально-економічними показниками (різниця між найвищим та найнижчим значенням) за обсягом прямих іноземних інвестицій (на одну особу) з 187 разів до 100

Завдання

2.1. Створимо інтегровану систему моніторингу регіонального розвитку та оцінки якості діяльності держави в регіоні та будемо сприяти створенню стратегії стрімкого розвитку кожного регіону.

2.2. На законодавчому рівні закріпимо процедуру участі громадян у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращимо соціально-економічний розвиток регіону/міста/ОТГ.

2.3. Усунемо регуляторні бар’єри для отримання суб’єктами господарювання державної допомоги для реалізації інвестиційних програм (проектів) регіонального розвитку на територіях, які визначені проблемними в установленому законодавством порядку, створимо умови для формування сприятливого інвестиційного клімату, розвитку інвестиційного потенціалу, створимо територіального брендингу.

2.4. Запровадимо дієві організаційно-правові інструменти стимулювання регіонального та місцевого розвитку на засадах публічно-приватного партнерства, розвитку кластерної моделі економіки.

Критерій досягнення 3. Зменшення показників міжрегіональної диференціації за основними соціально-економічними показниками (різниця між найвищим та найнижчим значенням) за обсягом капітальних інвестицій – з 30 разів до 15

Завдання

3.1. Створимо інтегровану систему моніторингу регіонального розвитку та оцінки якості діяльності держави в регіоні та будемо сприяти створенню стратегії стрімкого розвитку кожного регіону.

3.2. На законодавчому рівні закріпимо процедуру участі громадян у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращимо соціально-економічний розвиток регіону/міста/ОТГ.

3.3. Усунемо регуляторні бар’єри для отримання суб’єктами господарювання державної допомоги для реалізації інвестиційних програм (проектів) регіонального розвитку на територіях, які визначені проблемними в установленому законодавством порядку, створимо умови для формування сприятливого інвестиційного клімату, розвитку інвестиційного потенціалу, створимо територіального брендингу.

3.4. Запровадимо дієві організаційно-правові інструменти стимулювання регіонального та місцевого розвитку на засадах публічно-приватного партнерства, розвитку кластерної моделі економіки.

Критерій досягнення 4. Зменшення показників міжрегіональної диференціації за основними соціально-економічними показниками (різниця між найвищим та найнижчим значенням) за рівнем безробіття – з 2,8 раза до 1,5

Завдання

4.1. Створимо інтегровану систему моніторингу регіонального розвитку та оцінки якості діяльності держави в регіоні та будемо сприяти створенню стратегії стрімкого розвитку кожного регіону.

4.2. На законодавчому рівні закріпимо процедуру участі громадян у визначенні пріоритетів та розподілі частки публічних коштів шляхом електронного голосування за обрані проекти для покращимо соціально-економічний розвиток регіону/міста/ОТГ.

4.3. Усунемо регуляторні бар’єри для отримання суб’єктами господарювання державної допомоги для реалізації інвестиційних програм (проектів) регіонального розвитку на територіях, які визначені проблемними в установленому законодавством порядку, створимо умови для формування сприятливого інвестиційного клімату, розвитку інвестиційного потенціалу, створимо територіального брендингу.

4.4. Запровадимо дієві організаційно-правові інструменти стимулювання регіонального та місцевого розвитку на засадах публічно-приватного партнерства, розвитку кластерної моделі економіки.