Питання, щодо повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України стосовно невиконання питань державного архітектурно-будівельного нагляду

14.05.2018

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» на Держархбудінспекцією покладено функцію державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відповідно до статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний нагляд — це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі — об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі – Порядок № 698), основними завданнями нагляду є виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 698, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Слід зазначити, що згідно пункту 6 Порядку № 698, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Водночас, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції (пункт 14 Порядку № 698). При цьому, пунктом 15 Порядку № 698 визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, а саме:

1) подання об’єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;

2) перевірка виконання об’єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;

3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об’єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;

4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;

5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об’єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, у разі настання однієї з підстав, Держархбудінспекцією здійснюються заходи щодо організації та проведення позапланової перевірки, відповідно до Порядку № 698.

Також слід зазначити щодо результатів роботи Держархбудінспекції в частині здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

І. В рамках реалізації зазначеної функції Держархбудінспекцією та її територіальними органами за 2016-2017 роки проведено майже 200 планових та позапланових перевірок виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час 65% проведених перевірок у діяльності зазначених об’єктів нагляду виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності. За результатами таких перевірок видано 102 приписи та винесено 268 рішень про скасування рішень об’єктів нагляду та 7 – про зупинення дії рішень.

Разом з цим, Держархбудінспекцією ініційовано 14 звернень щодо притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності та 6  подань про звільнення.

Крім цього, винесено 17 постанов по справах про адміністративні правопорушення на загальну суму 74,9 тис. грн.

Окремо слід зазначити, що згідно аналізу результатів планових перевірок діяльності виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, та структурного підрозділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації встановлено, що найпоширенішими порушеннями в діяльності новоутворених органів держархбудконтролю є, зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, а саме:

— не проведення планових перевірок;

— проведення перевірок без присутності суб’єктів містобудування;

— не дослідження всіх питань, які підлягають контролю під час перевірки;

— порушення строків проведення заходів контролю;

— не здійснення позапланових перевірок достовірності даних, наведених у документах декларативного характеру;

— не вжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності суб’єктами містобудування;

— не вжиття вичерпних заходів щодо встановлення суб’єктів містобудування;

— фіксування порушень суб’єктів містобудування з посиланням на нормативні акти, які втратили чинність;

— притягнення до відповідальності не всіх суб’єктів містобудування, які вчинили порушення;

— притягнення до відповідальності суб’єктів містобудування із застосуванням санкції, які не передбачені для вчиненого порушення, а також подекуди заниження розмірів штрафних санкцій;

— використання документів для оформлення перевірок, які не відповідають формам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240;

— порушення встановлених норм щодо притягнення до відповідальності (невірно застосовується норми щодо відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; порушення строків накладення штрафів
тощо);

— положення про новостворені органи держархбудконтролю та посадові інструкції не актуалізуються у відповідності до норм чинного законодавства з урахуванням останніх змін.

Найбільш типові порушення під час реєстрації документів декларативного характеру в сфері містобудівної діяльності – це:

  • відсутність інформації про генпідрядника у повідомленнях про початок виконання будівельних робіт, деклараціях про початок виконання будівельних робіт/про готовність об’єктів до експлуатації;
  • відсутність у деклараціях інформації стосовно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
  • відсутність повноти інформації стосовно документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (зокрема, не вказуються кадастрові номери земельних ділянок, як це передбачено затвердженими бланками декларацій, відсутня інформація стосовно наявності документа (правочину), на підставі якого складено Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності тощо);
  • мають місце випадки, коли головного архітектора проекту призначено раніше, ніж видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; проектну документацію будівництва затверджено раніше, ніж призначено головного архітектора проекту, що виключає причетність останнього до розробки проектної документації; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані пізніше, ніж затверджено проектну документацію;
  • неузгодженість найменування об’єкта та техніко-економічних показників об’єкта у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об’єктів до експлуатації;
  • у повідомленнях про зміну даних не зазначається інформація про замовника чи осіб, відповідальних за здійснення авторського/технічного нагляду. Інформація, що підтверджує зміни у повідомленнях фактично не додається взагалі.

ІІ. Держархбудінспекцією та її територіальними органами за
ІV квартал 2015, 2016, 2017 роки проведено майже 2000 планових та позапланових перевірок дотримання вимог законодавства під час здійснення містобудівної діяльності уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Під час біля 70% проведених перевірок у діяльності об’єктів нагляду виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності. За результатами таких перевірок видано 882 приписи, винесено 207 постанов по справі про адміністративне правопорушення на загальну суму 1100,52 тис.грн., прийнято 5685 рішень про скасування дії рішень прийнятих об’єктами нагляду, 5124 рішень про зупинення дії рішень об’єкту нагляду.

Крім того, внесено 59 подань про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб об’єкта нагляду, 8 – про звільнення посадових осіб об’єкта нагляду, 2 – про позбавлення посадової особи об’єкту нагляду права виконувати певні види робіт.

Слід зазначити, що найчастішими порушеннями у діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури є недотримання вимог видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та будівельних паспортів забудови земельної ділянки.