Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема в частині забезпечення умов доступності до будівель і споруд осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення

03.12.2019

Забезпечення прав осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення є важливим завданням держави та відповідає міжнародним зобов’язанням України, взятим згідно Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї, ратифікованої Законом України від 16.12.2009 №1767-VI, яка визначає необхідність забезпечення особам з інвалідністю доступності фізичного, соціального, економічного та культурного оточення, охорони здоров’я та освіти, а також інформації та зв’язку, що сприятиме створенню для них можливості повною мірою користуватися всіма правами людини та основоположними свободами. Удосконалення законодавства сприяє створенню необхідних умов для забезпечення можливості особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення вести повноцінний спосіб життя.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені Законом України «Про архітектурну діяльність» (далі – Закон), який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

При цьому слід зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Обов’язки архітектора, інших проектувальників визначені статтею 26 Закону. Так, відповідно, архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об’єктів архітектури, зобов’язані, окрім іншого, додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Слід також зазначити, що відповідно до частин першої, третьої статті 11 Закону під час будівництва (у встановлених законом випадках) об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проекту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. При цьому вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом.

Основним нормативним актом, що встановлює вимоги щодо інклюзивного життєвого простору з метою забезпечення доступності будівель і споруд є ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Зазначені державні будівельні норми набрали чинності з 01 квітня 2019 року і поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд, а також на розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення.

Вимоги цих Норм є обов’язковими для застосування усіма юридичними та фізичними особами на території України, окрім будівництва індивідуальних житлових будинків. Дані Норми забезпечують рівні права на використання житлових будинків і громадських будівель та споруд різними верствами населення, в тому числі маломобільними групами населення.

Мінрегіон постійно працює над удосконаленням будівельних норм. Варто зазначити, що внесено зміни та прийнято оновлені будівельні норми, що сприяють створенню безбар’єрного міського простору, а також вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель та споруд, а саме:

— ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти» (чинні з 01.09.2018) та ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти» (чинні з 01.10.2018) встановлюють вимоги щодо обов’язкового облаштування інклюзивного простору для навчання дітей з інвалідністю, а також влаштування спеціальних дверей для безпечної евакуації з будівель і споруд;

— ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» (чинні з 01.09.2018) встановлено обов’язкове проектування пішохідних зон з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;

— Зміна № 4 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (чинні з 01.10.2018) встановлено можливість влаштування входу до приміщень будинку на рівні тротуару;

— ДБН В.2.3-7:2018 «Метрополітени. Основні положення» (чинні з 01.09.2019) встановлено вимоги щодо облаштування станцій метро засобами доступності для маломобільних груп населення;

—  ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (чинні з 01.10.2019) розширено норми щодо обов’язкового забезпечення безбар’єрного доступу, зокрема при проектуванні житлових, громадських та ландшафтно-рекреаційних територій населених пунктів;

— ДБН В.2.2-16:2019 «Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади» (чинні з 01.11.2019) встановлено, що частина місць у кінозалах, концертних установах, театрах, філармоніях, операх тощо обов’язково проектується доступними для осіб з інвалідністю;

— наразі завершується розроблення проекту зміни № 2 ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення», яка після прийняття унормує питання проектування дитячих будинків-інтернатів з високим рівнем організації безбар’єрного середовища для дітей та осіб з інвалідністю, а також підвищення рівня пожежної безпеки, загальних вимог з безпеки при використанні дитячих будинків-інтернатів.

Згідно із частинами першою, п’ятою статті 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про архітектурну діяльність» порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Наразі передбачено накладення штрафу, а також адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час проектування та будівництва, у т.ч. і в частині порушення вимог щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. Кримінальна відповідальність передбачена за  порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд.

1. Так, статтею 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) встановлена відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій, зокрема:

1) Частиною першою, другою статті 96-1 Кодексу передбачено, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат:

— від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян[1] (тобто від 34 000 до 51 000 грн);

— від однієї тисячі п’ятисот до однієї тисячі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 25 500 до 28 900 грн) у разі, якщо дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

2) Частиною шостою, сьомою статті 96-1 Кодексу встановлено, що здійснення авторського та/або технічного нагляду з порушенням вимог законодавства тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6 800 до 8 500 грн) на головного архітектора проекту (архітектора) та/або особу, яка здійснює технічний нагляд.

Дії, передбачені частинами шостою або сьомою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора), на особу, яка здійснює технічний нагляд, від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 10 200 відповідно).

2. Стаття 96 Кодексу встановлює відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) та на посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн).

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) та на посадових осіб від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн).

Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду та/або технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн).

3. Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» також встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

1) Частиною першою статті 2 Закону передбачено, що суб’єкти містобудування, які здійснюють проектування об’єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі, окрім іншого, за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення:

— проектна організація – у розмірі дев’яноста прожиткових мінімумів[2] для працездатних осіб (станом на 26.11.2018 складає суму 180 630 грн);

— експертна організація – у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 26.11.2018 складає суму 36 126 грн відповідно).

2) Статтею 3 Закону визначено органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Так справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються:

— виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

— структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

— центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю (керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (головні інспектори будівельного нагляду).

Процедура накладення штрафів визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735).

3) Разом з тим слід зауважити, що відповідно до статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та/або недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 6800 грн).

Невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2550 до 3400 грн).

4) У разі, якщо підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до абзацу сьомого пункту першого статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

4. Згідно із статтею 275 Кримінального кодексу України порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також звертаємо увагу, що наказом Держархбудінспекцїї затверджено нову форму звітності щодо виявлених порушень в частині дотримання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. За період січень-вересень 2019 року загальна кількість об’єктів будівництва, на яких були виявлені порушення щодо дотримання норм з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення за результатами перевірок, проведених Держархбудінспекцією та її територіальними органами, а також виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурним підрозділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, склала 34 об’єкти, з яких на 20 об’єктах будівництва вчинено порушення проектними організаціями, на 9 об’єктах будівництва вчинено порушення підрядними організаціями та на 5 об’єктах – замовником будівництва. За результатами вищевказаних перевірок накладено штрафних санкцій на суму 2995,936 тисяч гривень.

Звіт за 9 місяців 2019 року щодо виявлених порушень стосовно додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення доступний на офіційному сайті Держархбудінспекцїї https://dabi.gov.ua/potochna-diyalnist/ .

[1] Неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановленао пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України. З 01.01.2011 сума становить 17 грн.

[2] Прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений на період з 01.07.2019 по 30.11.2019, становить 2007 грн.