Концепція державної політики та план з її реалізації по досягненню цілі 10.1. «Українці живуть у комфортних містах та селах» Програми діяльності Кабінету Міністрів України

06.02.2020

ПРОБЛЕМА ПОЛІТИКИ

1. Проблема. Значна частина населення України не вважає життєвий простір своїх населених пунктів безпечним і комфортним.

Носій проблеми.

– мешканці міських населених пунктів (29,3 млн ос.):

– мешканці міст із наявним населенням більше 500 тис. ос. – 9,5 млн ос.;

– мешканці міст із наявним населенням 100-500 тис. ос. – 8,4 млн ос.;

– мешканці міст із наявним населенням менше 100 тис. ос. – 11,4 млн ос.;

– мешканці сільських населених пунктів (12,9 млн ос.);

– маломобільні групи (кожен 7 житель України), в тому числі:

– особи з інвалідністю – 2,7 млн.

Масштаб проблеми: Загальнонаціональна.

За дослідженням соціологічної групи «Рейтинг» (2019), жителі міст-адміністративних центрів областей України (в Донецькій області – Маріуполь, в Луганській області – Сєвєродонецьк) не задоволені якістю життєвого простору. Середня оцінка задоволеністю дворами та прибудинковими територіями становить 2,8 із 5,0, дорогами – 2,5 із 5,0, тротуарами – 2,7 із 5,0, умовами паркування – 2,2 із 5,0, вуличним освітленням – 3,3 із 5,0, парками і скверами  – 3,5 із 5,0. Середня оцінка доступності для осіб з інвалідністю становить 2,0 із 5,0.

Гострота проблеми: Гостра.

Порушення безпеки та комфорту проживання в містах та селах спричинює загрозу життю та/або безпечному існуванню їх жителів.

Динаміка проблеми: Негативна.

Життєвий простір жителів міст-адміністративних центрів областей України (в Донецькій області – Маріуполь, в Луганській області – Сєвєродонецьк) у 2019 році суттєво не покращився (всі середні оцінки нижче 3,5з 5,0), а за деякими показниками погіршився: оцінка задоволеності доступу для осіб з інвалідністю (2,3 – у 2016 році; 2,20 у – 2019 році), оцінка задоволеності умовами паркуваннями (2,5 – у 2016 році, 2,2 – у 2018 році).

Причини проблеми:

Причина 1 – Відсутні дієві механізми планування розвитку територій із залученням заінтересованих сторін в процесі їх розроблення. Лише 2,7 % міст обласного значення (4 адміністративні центри областей) мають затверджені концепції інтегрованого розвитку, розроблені із залученням основних заінтересованих сторін (прогресивні девелопери, громадські організації, професійні асоціації, науково-дослідні та проектні інститути,  різні професійні групи (медичні працівники, освітяни, екологи та ін.). Лише 0,7 % ОТГ мають розроблені концепції інтегрованого розвитку, сформульовані за активної участі громад.

Причина 2 – Відсутня або застаріла містобудівна документація. У 2020 році закінчується термін чинної Генеральної схеми планування території України. Схеми планування території областей, розроблені після 2011 року (рік оновлення містобудівного законодавства), складають 70,8 %. 18,3 % генеральних планів міст обласного значення та 38,4 % генеральних планів міст районного значення, що розроблені ще за «радянських часів», потребують обов’язкового перегляду. Крім того, частково актуальними слід вважати генеральні плани населених пунктів, які розроблені до 2011 року. А це 50,0 % міст – обласних центрів, 35,1 % міст обласного значення, 40,4 % міст районного значення.

Причина 3 – Неефективна система державного архбудконтролю. Корупційні схеми при наданні дозволів на будівництво.

Причина 4 – Обмежений доступ представників громадськості до містобудівної документації. Лише 42 % містобудівної документації розміщено у відкритому доступі, що ускладнює громадський контроль.

Причина 5 – Не забезпечено на належному рівні умови для безпечної та комфортної життєдіяльності людей, в тому числі осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. За дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», в окремих адміністративних центрах областей 45 % пішоходів, 74 % велосипедистів, 82 % осіб з інвалідністю, 79 % людей з дитячими колясками не задоволені зручністю пересування містом.

Причина 6 – Будівлі та споруди не відповідають вимогам безпеки, комфорту та енергоефективності внаслідок застарілих підходів щодо нормування у будівництві, надмірної зарегульованості (наявність розпорядчих та недостатньо обґрунтованих вимог, дискрецій, щодо об’єктів будівництва) будівельних норм.

Причина 7 – Низька якість будівельних виробів, зарегульованість ринку будівельних виробів та матеріалів, наявність технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС, що блокують вихід української будівельної продукції на європейський ринок, недостатнє залучення в Україну міжнародних інвестицій.

Причина 8 – Низький рівень впровадження сучасних технологій у будівництві, застарілі методи проектування, відсутність системного бачення етапності впровадження на державному рівні нових технологій проектування, зокрема BIM-технологій.

Показники ефективності політики.

– Зростання на 40 % рівня задоволеності населення якістю та безпекою життєвого простору в містах.

– Підвищення позиції міст України у міжнародному рейтингу Global Liveability Index видання The Economist.

– Усунення усіх грубих порушень у сфері містобудівної діяльності.

Опис чинної державної політики щодо вирішення проблеми / її причин.

Відсутній ефективний механізм планування розвитку територій із залученням місцевих мешканців та інших заінтересованих сторін.

У 2020 році завершується встановлений термін реалізації Генеральної схеми планування території України.

Наявна структура містобудівної документації потребує узгодження з децентралізаційними процесами в адміністративно-територіальній сфері.

Розроблення та актуалізація містобудівної документації на державному рівні фінансується за рахунок Державного бюджету України, на регіональному та місцевому рівнях – за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено ведення Містобудівного кадастру на державному рівні. На даний момент Містобудівний кадастр на державному рівні не створений. Розроблено прототип реалізації однієї із функцій Містобудівного кадастру на державному рівні – PMAP.

В системі державного архітектурно-будівельного контролю, не усунено безпосередній контакт замовника та суб’єкта надання послуг у сфері містобудівної діяльності з питань декларативних та дозвільних процедур у будівництві та ліцензування (СС2, СС3), що спричиняє корупційні ризики.

На даний час значна частина чинних державних будівельних норм не переглядались близько двадцяти років, залишаються чинними 57 будівельних норм (42 СНиП та 15 СН), які були затверджені у період з 1967 по 1982 роки.

При цьому чинні будівельні норми, розроблені переважно розпорядчим способом формування вимог, надмірно зарегульовані та не конкретизують цілей, критеріїв та вимог до експлуатаційних характеристик об’єкта нормування, що стримує застосування новітніх інноваційних технологій будівництва.

Таким чином, на сьогодні близько 75% державних будівельних норм (це близько 100 нормативних документів) потребують перегляду з метою приведення у відповідність до Закону України «Про будівельні норми» щодо викладу обов’язкових вимог та положень із застосуванням параметричного методу нормування.

На разі щорічний обсяг фінансування із державного бюджету робіт із нормування становить в середньому 3 млн. гривень на рік. Разом із тим орієнтовні фінансові розрахунки свідчать, що розроблення проекту ДБН у новій редакції в середньому коштує близько 1 млн. грн., а змін ДБН – від 200 до 300 тис. грн. Очевидно, що для забезпечення системного перегляду державних будівельних норм такий щорічний обсяг фінансування є недостатнім.

Статистичні дані свідчать, що причиною майже половини випадків аварійного руйнування несучих конструкцій будівель та споруд є низька якість будівельних матеріалів (15%), виготовлення будівельних конструкцій (13%) та виконання будівельно-монтажних робіт (28%), близько 20% ‒ помилки проектних та експертних організацій та майже 30% ‒ помилки під час експлуатації.

Разом із тим, в Україні на сьогодні відсутнє системне бачення етапності впровадження на державному рівні нових технологій проектування, зокрема BIM-технологій.

Зміни національного законодавства, що відбулися за останні роки, зокрема перехід до добровільного застосування стандартів, скасування обов’язкової сертифікації, зміна підходів до ринкового нагляду, а також зобов’язання, взяті Україною з підписанням Угоди Україна – ЄС, зумовлюють необхідність імплементації в національне законодавство до 2020 року Регламенту ЄС 305/2011, що встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельних виробів.

 

2. ПРОПОНОВАНИЙ КУРС ПОЛІТИКИ

2.1. Підціль 1 – Підвищення частки громад (міст та територіальних громад), що мають затверджені концепції інтегрованого розвитку, які розроблені за участі основних заінтересованих сторін.

Показники результативності:

– 40 % міст обласного значення мають затверджені концепції інтегрованого розвитку, розроблені із залученням основних заінтересованих груп;

– 50 % територіальних громад мають затверджені концепції інтегрованого розвитку, сформульовані за участі громад.

Завдання до підцілі 1:

1. Розробити Концепцію запровадження інтегрованого розвитку громад.

2. Розробити Методичні рекомендації розроблення концепцій інтегрованого розвитку громад.

3 Залучити міжнародний досвід та забезпечити поширення кращих практик у сфері просторового планування та інтегрованого розвитку.

 2.2. Підціль 2 – Забезпечення адміністративно-територіальних одиниць актуальною містобудівною документацією.

Показники результативності:

– розроблено та затверджено Генеральну схему планування території України на 2021-2041 роки;

– розроблено та затверджено схему планування гірських територій Українських Карпат;

– 100 % областей мають актуальні схеми планування їх територій;

– 50 % новоутворених територіальних громад мають містобудівну документацію;

– 100 % міст-адміністративних центрів областей мають актуальні генеральні плани;

– 75 % міст обласного значення мають актуальні генеральні плани;

– 50 % міст районного значення мають актуальні генеральні плани;

– 100 % історичних населених місць мають історико-архітектурні опорні плани.

Завдання до підцілі 2:

1. Розробити та затвердити нову Генеральну схему планування території України.

2. Розробити та затвердити схему планування гірських територій Українських Карпат.

3. Визначити на законодавчому рівні вимоги щодо необхідності розроблення та актуалізації іншої містобудівної документації для прогнозування розвитку територій.

4. Внести зміни до державних будівельних норм, які встановлюють вимоги до складу і змісту історико-архітектурних опорних планів історичних населених пунктів.

2.3. Підціль 3 – Реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю.

Показники результативності:

– отримання в режимі онлайн, доступних та зручних послуг у сфері містобудівної діяльності через електронний кабінет;

– автоматизація процесу перевірки повноти даних, зазначених в документах з питань декларативних процедур у будівництві та автоматичне внесення даних до Реєстру;

– отримання актуальної інформації про статус розгляду поданих через електронній кабінет електронних документів на отримання послуги.

Завдання до підцілі 3:

1. Запровадити Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

2. Врегулювати відносини, що виникають під час розгляду справ за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, та спрямований на скорочення строків їх розгляду

2.4. Підціль 4 – Цифровізація містобудівної документації.

Показник результативності:

– забезпечено відкритий та дистанційний доступ до 100 % містобудівної документації (крім інформації з обмеженим доступом).

Завдання до підцілі 4:

1. Створити Містобудівний кадастр на державному рівні.

2. Інтегрувати Містобудівний кадастр на державному рівні з іншими кадастрами та реєстрами.

2.5. Підціль 5 – Створення умов для безпечної та комфортної життєдіяльності людей, забезпечення доступності (інклюзивності) життєвого простору.

Показники результативності:

– 100% об’єктів нового будівництва, прийнятих в експлуатацію, є інклюзивними;

– 100% будівель, у складі яких є приміщення з надання послуг, та безпосередньо приміщень, у яких надаються послуги населенню, є доступними для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

– 100% об’єктів нового будівництва автомобільних доріг, об’єктів вулично-дорожньої мережі, благоустрою та транспортної інфраструктури є безпечними та доступними для людей.

Завдання до підцілі 5:

1. Удосконалити систему моніторингу щодо доступності будівель, приміщень і прибудинкової території для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до закладів (установ) України, яким надано статус «національний».

2. Здійснити моніторинг та оцінку ступеня безбар’єрності фізичного оточення та доступності будівель, у складі яких є приміщення з надання послуг, та приміщень, у яких надаються послуги особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення.

3. Внести зміни до державних будівельних норм для забезпечення комфорту та безпеки життєвого простору для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

4. Забезпечити належний рівень діалогу з представниками громадянського суспільства в питаннях забезпечення доступності до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

5. Підвищити безпеку на автомобільних дорогах, об’єктах вулично-дорожньої мережі, благоустрою та транспортної інфраструктури, у тому числі через забезпечення інклюзивності.

2.6. Підціль 6 – Підвищення якості, рівня безпеки, комфорту та енергоефективності об’єктів будівництва шляхом створення ефективної системи технічного регулювання у будівництві.

Показники результативності:

– 75% державних будівельних норм відповідають міжнародним методам нормування у будівництві та не містять правових норм та корупційних чинників;

– відсутні заяви щодо погодження відхилень від будівельних норм;

– зменшено кількість аварій (відмов) прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку об’єктів будівництва.

Завдання до підцілі 6:

1. Забезпечити актуалізацію не менше 75% (щорічний перегляд не менше 15%) державних будівельних норм відповідно до міжнародних методів нормування у будівництві із застосуванням параметричних вимог до об’єктів будівництва, усунити з норм правові норм та корупційні чинники.

2. Підвищити якість розроблення державних будівельних норм, в тому числі шляхом розширення переліку базових організацій із нормування у будівництві з метою створення конкурентного середовища, удосконалення застарілого порядку розроблення будівельних норм тощо.

3. Запровадити можливість синхронного перегляду/прийняття ДБН та ДСТУ в результаті відновлення повноважень Мінрегіону бути замовником робіт з національної стандартизації.

4. Створити умови для підвищення надійності прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку об’єктів будівництва.

2.7. Підціль 7 – Урегулювання основних вимог до споруд, а також умов розміщення на ринку будівельних виробів та створення системи технічної апробації будівельних виробів, що відповідає європейським вимогам.

Показник результативності:

– встановлено основні вимоги до будівель та споруд, гармонізовані з нормами законодавства Європейського Союзу;

– здійснено перехід на існуючий у ЄС декларативний принцип оцінки відповідності будівельних матеріалів та виробів.

Завдання до підцілі 7:

1. Імплементувати Регламент ЄС 305 щодо визначення вимог до будівельних виробів.

2. Привести у відповідність з вимогами ЄС вимог до споруд, а також умов розміщення на ринку будівельних виробів.

2.8. Підціль 8 – Запровадження новітніх інформаційних цифрових технологій (ВІМ-технологій) на всіх етапах їх життєвого циклу об’єктів будівництва.

Показники результативності:

– скорочено терміни проектування об’єктів будівництва, що здійснюється із застосуванням ВІМ-технологій понад 20%;

– зменшено витрати на будівництво та експлуатацію будівель, на яких запроваджено ВІМ-технології на 30%;

– зменшено кількість помилок і похибок у проектній документації, яка розробляється із застосуванням ВІМ-технологій до 40 %;

– скорочено терміни реалізації проектів будівництва, на яких запроваджено ВІМ-технології до 35%.

Завдання до підцілі 8:

1. Створити систему нормативного забезпечення проектування із застосуванням ВІМ-технологій, в тому числі із урахуванням життєвого циклу об’єкта будівництва.

Інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення

Повернутися вгору