Концепція державної політики та план з її реалізації щодо досягнення цілі 10.5 «Українці отримують якісні комунальні послуги» Програми діяльності Кабінету Міністрів України

06.02.2020

1. ПРОБЛЕМА ПОЛІТИКИ

Проблема.

Споживачі не отримують безперервних та якісних комунальних послуг, в тому числі через неузгоджену політику державного регулювання з можливостями громад, органів місцевого самоврядування відповідати за об’єкти житлово-комунального господарства, відсутність фінансового ресурсу у надавачів таких послуг (підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення) на здійснення заходів з модернізації основних засобів.

 Носій проблеми.

Споживачі центрального водопостачання, централізованого водовідведення, централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, суб’єкти господарювання у сфері надання комунальних послуг з центрального водопостачання, централізованого водовідведення, централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, органи місцевого самоврядування, НКРЕКП.

 Масштаб проблеми: Загальнонаціональна.

Неефективність державного регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках протягом 2011 – 2019 рр., призвела до відсутності фінансового ресурсу (15,5 млрд грн) для проведення розрахунків за енергоносії та перекладання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) відповідальності за наслідки такого регулювання на органи місцевого самоврядування (у 2017 році НКРЕКП було повернуто на місцевий рівень 207 підприємств ТКЕ та 88 підприємств ВКГ, із значними обсягами збитків, кредиторської та дебіторської заборгованості, різниці в тарифах).

Відсутнє централізоване водопостачання у 3 містах України (у мм. Судова Вишня і Турка, Львівська обл. та у м. Вашківці, Чернівецька обл.), у 11 % смт та 70 % сіл. Питна вода є привізною у близько 800 населених пунктів (9 областей) з населенням близько 270 тис. людей. Лише 2% сіл забезпечені централізованим водовідведенням.

Загальна протяжність теплових мереж (у двотрубному обчисленні) складає 20 326 км. Визнані ветхими та аварійними 8 519 км теплових мереж, що складає 41,9 % від загальної кількості. Із 145 754 багатоквартирних будинків забезпечено централізованим опаленням 80 909 будинків (55,5 %).

Гострота проблеми: Гостра.

Для споживача життєво необхідно своєчасно та безперебійно отримувати якісні комунальні послуги. Неякісне питне водопостачання або його відсутність – загроза здоров’ю нації. Неякісне надання послуги з централізованого теплопостачання – загроза безпечним умовам проживання населення в зимовий період.

Динаміка проблеми: Негативна.

Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних із водопровідної мережі за мікробіологічними показниками, у 2018 році становила 7,8%, що на 1,3 % більше ніж у 2016 році.

Питома вага нестандартних проб питної води, відібраних із водопровідної мережі за санітарно-хімічними показниками становила 18,5%, що на 2,3 % більше ніж у 2016 році (у тому числі зростання показників вмісту нітратів, органолептики, загальної мінералізації).

Втрати теплової енергії в інженерних мережах за 2018 рік становили 10,6 млн Гкал, що становить 10,8% від загальної кількості реалізованої теплової енергії. На якість тепла систем централізованого теплопостачання негативно впливає незадовільний стан мереж, відсоток їх зношеності, що становить у різних регіонах від 30 % до 70 %, несвоєчасні проведення капітальних та поточних планово-профілактичних ремонтів та ліквідації аварій.

Підприємствами й організаціями протягом 2018 року на виробничо-експлуатаційні та комунально-господарські потреби було використано 60,1 млн Гкал теплоенергії, що на 2,0 % більше, ніж у попередньому році.

Значне зростання обсягів збитків (за 2011 рік – 2,0 млрд грн, а за 9 місяців 2019 року – 5,9 млрд грн):

– зростання кредиторської (станом на 01.01.2011 – 13,2 млрд грн, а станом на 01.10.2019 – 51,4 млрд грн), та дебіторської (станом на 01.01.2011 – 8,9 млрд грн, а станом на 01.10.2019 – 23,4 млрд грн) заборгованостей;

– приріст заборгованості з різниці в тарифах (станом на 01.01.2016 –
3,4 млрд. грн (по підприємствах ТКЕ та ВКГ), а станом на 01.09.2019 лише по підприємствах ТКЕ – 14,7 млрд. грн.).

До 2017 року близько 97% ринку виробництва і надання комунальних послуг було охоплено суб’єктами господарювання, діяльність яких регулювалася НКРЕКП.

Передавши повноваження з ліцензування та встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги, НКРЕКП переклало власну відповідальність за наслідки регулювання підприємств на місцеві органи влади.

Неефективність державного регулювання є наслідком значного обсягу заборгованості підприємств ТКЕ за спожитий газ (станом на 01.10.2019 – 26 млрд грн, з яких 10,9 млрд грн (29 %) за ліцензіатами, які регулюються НКРЕКП) та нарахованих штрафних санкцій (станом на 01.10.2019 – 9,8 млрд грн, з яких 1,59 млрд грн (19 %) за ліцензіатами, які регулюються НКРЕКП).

Причини проблеми

Причина 1 – неефективне регулювання НКРЕКП в т.ч. несвоєчасний перегляд тарифів на теплову енергію та комунальні послуги уповноваженим органом (НКРЕКП), а також невідповідність фактичних обсягів реалізації теплової енергії обсягам теплової енергії, що враховані у тарифах, встановлених НКРЕКП;

Причина 2 – фінансово-господарський стан підприємств центрального водопостачання, централізованого водовідведення, централізованого теплопостачання та постачання гарячої води, відсутність фінансування аварійно-відновлювальних робіт мереж теплопостачання;

Причина 3 – інвестиційна непривабливість сфери централізованого водопостачання та централізованого теплопостачання (незадовільний технічний стан, зношеність основних фондів, висока енергоємність систем, високий рівень втрат та витрат питної води, високий рівень втрат та витрат тепла, застосування застарілих технологій);

Причина 4 – зношеність, застарілість інфраструктури та технологій водопостачання, водовідведення та теплопостачання (на рівні 70 %), енергозатратність виробництва та транспортування послуг: незадовільний технічний стан та значна зношеність систем централізованого водопостачання: в аварійному стані знаходиться 35 % водопровідних мереж, потребує заміни 23% насосного обладнання; визначені ветхими та аварійними 8 519 км теплових мереж, що складає 41,9 % від загальної кількості;

Причина 5 – недостатнє виділення коштів органами місцевого самоврядування на заходи із забезпечення населення централізованим водопостачанням, централізованим теплопостачанням, постачання гарячої води;

Причина 6 – низька якість питної води в джерелах питного водопостачання: 21,5 % забруднених стічних вод скидаються у водні об’єкти, відсутність фінансування Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України»;

Причина 7 – відсутність довгострокового планування теплопостачання;

Причина 8 – низька обізнаність споживачів щодо ключових елементів реформи сфери комунальних послуг та про свої права та обов’язки;

Причина 9 – споживачу не перераховують вартість комунальних послуг у разі їх не надання або надання їх не в повному обсязі та не відповідної якості.

Показники ефективності політики

– Збільшення кількості громадян, які задоволені отриманими комунальними послугами, до 80%;

– Зменшення обсягів скарг споживачів на якість комунальних послуг.

Опис чинної державної політики щодо вирішення проблеми / її причин

Схвалена Урядом (розпорядження від 18.08.2017 № 569-р) Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання та затверджений План заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання до 2020 року (розпорядження від 10.05.2018 № 307-р), направлені на формування та визначення способів реалізації державної політики, спрямованої на надійне забезпечення споживачів послугами з теплопостачання, збереження системи централізованого теплопостачання.

З метою удосконалення діючого механізму формування тарифів на теплову енергію та комунальні послуги, Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 291 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869».

Для активізації інвестиційних проектів підприємствами Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 561 «Про затвердження Порядку та умов узгодження ліцензіатами, що провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, ліцензування господарської діяльності яких здійснюється обласними та Київською міською державними адміністраціями, з органами місцевого самоврядування запозичень від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів».

Для довгострокового планування теплопостачання кожного населеного пункту Мінрегіоном підготовлено Методику розроблення схем теплопостачання населених пунктів України, яка дозволить визначити економічно ефективний варіант теплопостачання житлового фонду та соціальної сфери міст, стримати процес децентралізації систем теплопостачання у містах, дозволить підготувати дорожню карту щодо організації ефективної системи централізованого теплопостачання, направленої на справедливу ціну за послугу з теплопостачання.

На сьогодні повноваження щодо встановлення тарифів теплову енергію та комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення) розподілено між НКРЕКП та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог Законів України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» НКРЕКП встановлює тарифи на теплову енергію та комунальні послуги тим суб’єктам природних монополій та суб’єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких вона здійснює.

У свою чергу, органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на теплову енергію та комунальні послуги для решти суб’єктів господарювання, які не підпадають під регулювання НКРЕКП (вимоги Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»), тобто для ліцензіатів обласних, Київської міської державних адміністрацій.

У 2017 році у зв’язку із прийняттям НКРЕКП постанов від 22.03.2017 №307 та №308, якими затверджено нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, значна кількість підприємств перейшла від НКРЕКП на місцевий рівень регулювання. При цьому за даними галузевої статистичної звітності, від НКРЕКП на місцевий рівень передано підприємства теплопостачання із:

– значними обсягами збитків, кредиторської та дебіторської заборгованості;

– економічно необґрунтованими тарифами та, як наслідок, різницею в тарифах.

Зокрема, під час реалізації повноважень НКРЕКП щодо встановлення тарифів на послуги з теплопостачання спостерігались непоодинокі випадки коригування протягом багатьох років лише окремих статей витрат (на базі тарифів, встановлених на основі висновків Державної інспекції з контролю за цінами ще у 2008 – 2009 рр.), а не перегляд всього тарифу (з врахуванням зміни обсягів виробництва теплової енергії та надання комунальних послуг).

Як наслідок, після передачі окремих підприємств на місцевий рівень, органи місцевого самоврядування з метою забезпечення покриття витрат таких підприємств, вимушені були приводити тарифи до економічно обґрунтованого рівня (при незмінних цінах на газ).

Через неефективне регулювання НКРЕКП діяльності підприємств, органами місцевого самоврядування і підприємствами галузі порушуються питання щодо передачі повноважень з ліцензування господарської діяльності у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення та, відповідно, встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги від НКРЕКП до місцевих органів влади.

2. ПРОПОНОВАНИЙ КУРС ПОЛІТИКИ

2.1. Підціль 1 – передача повноважень з регулювання діяльності надавачів комунальних послуг на місцевий рівень

Показники результативності:

100% встановлення тарифів на комунальні послуги для підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення на місцевому рівні (з 2021 року)

Завдання до підцілі 1:

1. Встановлення тарифів на місцевому рівні органами місцевого самоврядування.

2.2. Підціль 2 – Забезпечення безперебійної діяльності підприємств, що надають послуги тепло-, водопостачання та водовідведення

Показник(-и) результативності:

– зниження на 100% боргу за енергоносії, утвореного після 01.07.2016, що забезпечить безперебійну діяльність підприємств, що надають послуги тепло-, водопостачання та водовідведення.

Завдання до підцілі 2:

1. Списання 100% штрафних санкції, утворених після 01.07.2016 року, та уточнення процедури реструктуризації боргів суб’єктів господарювання у сфері теплоенергетики та водопровідно-каналізаційного господарства;

2. Врегулювати питання заборгованості населення за комунальні послуги;

3. Забезпечення безперебійного надання комунальних послуг.

2.3. Підціль 3 – запровадження комплексу заходів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення

Показник(-и) результативності:

– 10 % населених пунктів, що зараз забезпечуються привізною водою, забезпечені централізованим водопостачанням;

– у 25 % населених пунктах з кількістю населення (популяційним еквівалентом) більше 2 тис. жителів впроваджено централізоване водовідведення.

Завдання до підцілі 3:

1. Забезпечити централізованим водопостачанням населенні пункти України та впровадити централізоване водовідведення населені пункти з кількістю населення (популяційним еквівалентом) більше 2 тис. жителів;

2. Реалізація інвестиційних проектів за рахунок коштів МФО.

2.4. Підціль 4 – запровадження довгострокового планування ефективних систем централізованого теплопостачання міст

Показник(-и) результативності:

– щороку затверджено 30 од. схем теплопостачання органами місцевого самоврядування.

Завдання до підцілі 4:

1. Організувати ефективне теплопостачання населених пунктів;

2. Реалізація інвестиційних проектів за рахунок коштів МФО.

2.5. Підціль 5 – підвищення рівня обізнаності населення про реформу житлово-комунального господарства, про права та обов’язки споживачів, відносини з виконавцями послуг

Показник(-и) результативності:

– 80% споживачів проінформовані про свої права, обов’язки, нововведення та основні напрями реформи у сфері ЖКП

Завдання до підцілі 5:

1. Затвердити порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості;

2. Реалізувати Комунікаційну стратегію реформи житлово-комунального господарства.

Інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення

Повернутися вгору