Проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності та затвердження плану заходів з її реалізації”

28.12.2019

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від _______ 2019 р. № _______-р

 

Київ

 

Про схвалення Концепції публічного управління у сфері

містобудівної діяльності та затвердження плану заходів з її реалізації

 

  1. Схвалити Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності, що додається.
  2. Затвердити план заходів щодо реалізації Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності, що додається.
  3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів;

подавати щокварталу до 10 числа наступного місяця Міністерству розвитку громад та територій України інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення та подання у двотижневий строк Кабінетові Міністрів України.

  1. Координацію виконання плану заходів щодо реалізації Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності покласти на Міністерство розвитку громад та територій України.

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від _________ 2019 р. № ___-р

 

КОНЦЕПЦІЯ

публічного управління у сфері містобудівної діяльності

Загальні положення

 

Державна політика публічного управління у сфері містобудівної діяльності має бути спрямована на забезпечення стандартів якості проживання, сталого розвитку населених пунктів.

Концепція передбачає дотримання при розробленні проектів законів та інших нормативно-правових актів таких принципів:

повнота, прозорість та доступність інформації про містобудівну діяльність для всіх її учасників;

підвищення ролі громадськості при прийнятті рішень щодо містобудівної діяльності;

пріоритетність збереження культурної спадщини та навколишнього природного середовища;

усунення корупційних ризиків;

субсидіарність;

дерегуляція господарської діяльності, максимальна інтеграція та автоматизація дозвільних процедур.

Концепцію розроблено на виконання пункту 70 Заходів щодо запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 р. № 803-р «Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади».

 

Мета та строки реалізації Концепції

 

Метою Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності є врегулювання принципових питань та вироблення узгодженої позиції між зацікавленими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами, місцевими державними адміністраціями, бізнесом, професійним співтовариством, громадськістю щодо системи публічного управління у сфері містобудівної діяльності до початку розроблення проектів законодавчих актів.

Основні завдання реалізації Концепції спрямовані на забезпечення:

сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів;

реформування структури публічного управління у сфері містобудівної діяльності;

підвищення компетентності учасників будівельного ринку, створення ефективного конкурентного середовища;

 

підвищення ролі громадянського суспільства в прийнятті рішень;

створення та розвитку містобудівного кадастру на державному рівні;

максимальної автоматизації дозвільних процедур;

збереження повноцінного життєвого середовища, довкілля та культурної спадщини при розміщенні об’єктів будівництва;

створення системи містобудівного моніторингу;

ефективного контролю і нагляду в галузі будівництва, дієвих механізмів відповідальності за порушення містобудівного законодавства, прозорості та публічності в здійсненні дозвільних процедур;

визначення ролі саморегулівних організацій у сфері містобудівної діяльності;

запровадження BIM-технологій при проєктуванні та експертизі проєктів будівництва.

Реалізація Концепції передбачена на період до 2024 року та здійснюється поетапно, шляхом розроблення та виконання відповідного плану заходів.

 

Проблеми, що потребують розв’язання:

 

У сфері планування територій:

недостатність існуючих публічних джерел інформації у сфері містобудування для створення системи публічного управління в галузі будівництва, належного здійснення містобудівного моніторингу;

недосконалість механізмів реалізації містобудівної документації, контролю за її дотриманням;

відсутність кваліфікаційних вимог до експертів, які проводять експертизу проектів містобудівної документації, порядку атестації таких експертів;

відсутність вимог до експертних організацій, які проводять експертизу проектів містобудівної документації;

недосконалість механізмів існуючої відповідальності за прийняття неправомірних рішень (або бездіяльності), що порушують законодавство у сфері містобудування, а також за порушення вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень;

відсутність можливості у органів місцевого самоврядування регулювати особливості місцевої забудови, встановлювати особливі (додаткові) вимоги до захисту культурної спадщини;

відсутність визначеного плану розвитку населеного пункту як основи для створення містобудівної документації;

розроблення програм соціально-економічного розвитку виконавчими органами органів місцевого самоврядування, місцевими державними адміністраціями без врахування проектних рішень містобудівної документації на місцевому рівні;

низька заінтересованість органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів у розробленні містобудівної документації;

неврегульованість питання погодження, контролю та нагляду за розробленням та реалізацією містобудівної документації всіх рівнів;

наявність випадків неоприлюднення містобудівної документації, обмеження конкуренції між розробниками містобудівної документації;

значне відставання розвитку соціальної, транспортної, інженерної інфраструктури від темпів будівництва об’єктів житлового призначення;

наявність випадків відсутності (неотримання) вихідних даних для розроблення містобудівної документації;

відсутність персональної відповідальності за прийняття рішень, що порушують містобудівне законодавство, а також за порушення вимог містобудівної документації.

у сфері земельних відносин:

неузгодженість містобудівного та земельного законодавства у питаннях встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок та його відповідності містобудівній документації;

відсутність відповідальності на використання ділянки для нового будівництва або реконструкції при наданні земельних ділянок комунальної або державної форми власності для експлуатації будівель та споруд у випадку відсутності детального плану території або плану зонування території;

відсутність обмежень щодо площі земельних ділянок, що мають право отримати в оренду власники будівель та споруд на пріоритетному праві;

непрозорість процесів формування земельних ділянок державної та комунальної власності та розпорядження ними, закритість даних для громадського контролю;

відсутність регулювання питання визначення прав на земельні ділянки у зв’язку зі зміною власника об’єкта незавершеного будівництва;

неефективність порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, що вилучаються для суспільних потреб.

у сфері захисту навколишнього природного середовища та охорони культурної спадщини:

відсутність у Законі України «Про охорону культурної спадщини» терміну та вимоги щодо затвердження складу та змісту історико-архітектурного опорного плану та вимог щодо його розроблення, а також порядку набрання чинності історико-архітектурним опорним планом;

неузгодженість містобудівного законодавства і законодавства про охорону культурної спадщини, що дає можливість здійснювати будівництво на територіях, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, тільки на підставі документів, які дають право на виконання будівельних робіт без врахування вимог законодавства про охорону культурної спадщини та позиції уповноважених органів культурної спадщини;

неможливість визначити приналежність будівель і споруд до пам’яток, дозволені види робіт, класи наслідків робіт, та, відповідно, дозвільну процедуру у разі відсутності записів у публічних реєстрах та кадастрах;

відсутність історико-архітектурних опорних планів у 76 % історичних населених місць;

наявність випадків відсутності затверджених меж історичних ареалів;

відсутність унормування вимог до історико-архітектурного опорного плану як окремого документу;

відсутність чітких законодавчих вимог, які б унеможливили прийняття генеральних планів історичних населених місць без історико-архітектурного опорного плану;

ненадання спеціального статусу землям історико-культурного призначення та невстановлення їхніх меж, а також невинесення в натуру меж зон охорони пам’яток та охоронних зон;

можливість виконання земляних робіт як підготовчих робіт на території пам’яток культурної спадщини та в межах їхніх зон охорони без дозволу відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини;

наявність випадків порушення вимог та обмежень, що встановлені в цілях збереження довкілля та охорони культурної спадщини при наявності дозволу на виконання будівельних робіт.

у сфері громадського контролю:

неефективність механізмів реалізації громадського контролю у сфері містобудівної діяльності;

неузгодженість процедури проведення громадських слухань при розробленні та затвердженні містобудівної документації в цілому, а також дублювання процедур громадських слухань щодо звіту про стратегічну екологічну оцінку/розділу містобудівної документації «Охорона навколишнього природного середовища» окремо та у складі містобудівної документації в цілому;

неефективність громадських слухань як інструменту врахування громадських інтересів при прийнятті рішень органами влади у сфері містобудівної діяльності;

відсутність громадського контролю під час проведення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю;

відсутність інституту громадських інспекторів у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

у сфері проектування об’єктів будівництва:

застарілість Державного класифікатора будівель і споруд;

суперечливість між вимогами Європейського Союзу щодо необхідності дотримання вимог до будівель та споруд, положеннями Закону України «Про будівельні норми» про обов’язковість застосування будівельних норм для всіх суб’єктів господарювання та одночасною можливістю відхилення від будівельних норм;

корупційні ризики при проведенні експертизи проектів будівництва;

відсутність експертних звітів щодо розгляду проєктної документації на будівництво та додатків до них у публічному доступі;

відсутність порядку формування та надання містобудівних умов та обмежень;

штучне створення суб’єктами природних монополій додаткових умов при новому будівництві, реконструкції інженерних мереж у обсязі, що перевищує необхідний для забезпечення об’єкта будівництва;

відсутність нормативної бази для впровадження BIM-технологій у проектуванні та експертизі проектної документації на будівництво.

у сфері регулювання професійної діяльності:

непрозорий порядок формування архітектурно-містобудівних рад при уповноважених органах містобудування та архітектури;

наявність випадків порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідальними виконавцями окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури;

наявність випадків використання даних атестованих виконавців робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, для завірення проєкту будівництва, без відома таких осіб, а також забезпечення формального проведення авторського і технічного нагляду;

недостатній рівень впровадження світового досвіду залучення інженера-консультанта для супроводу проектування та будівництва об’єктів;

відсутність альтернативного досудового механізму відшкодування шкоди, що виникла через недотримання проектних рішень, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, неналежного контролю за якістю та обсягами будівельних робіт, гарантій неупереджених незалежних рішень осіб, що здійснюють технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури, від замовника або будівельної компанії;

відсутність будівельних спеціальностей, що відповідають сучасним вимогам у сфері містобудівної діяльності;

недостатній рівень підготовки здобувачів у галузі знань «Архітектура та будівництво» у вищих навчальних закладах на заочній формі навчання;

недосконалість системи професійного підвищення кваліфікації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури;

відсутність системи підвищення кваліфікації та сертифікації для архітекторів з реставрації пам’яток архітектури та містобудування;

відсутність фахівців (кваліфікованих експертів) з підготовки оцінки впливу на довкілля;

відсутність механізму відкликання делегованих саморегулівним організаціям повноважень у сфері архітектурної діяльності;

відсутність відповідальності саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, вимог містобудівної документації своїми членами.

у сфері економіки будівництва:

відсутність прогнозування наслідків реалізації проектних рішень у містобудівній документації;

відсутність механізмів гарантування дотримання законодавства щодо фінансування об’єктів житлового будівництва (перехресне фінансування об’єктів, подвійний продаж тощо);

недосконалість регулювання закупівлі в частині містобудівної та науково-проектної документації;

застарілість нормативів визначення вартості робіт з розроблення містобудівної документації, будівельних робіт;

наявність випадків відсутності достатньої кваліфікації у переможців процедури закупівлі послуг (робіт) з розроблення містобудівної документації;

недодержання законодавчих вимог щодо проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, необов’язковість врахування їх результатів при визначенні виконавця проектної документації на будівництво;

штучне звуження конкуренції при одночасній закупівлі робіт з розроблення проектної та науково-проектної документації, будівельних робіт та робіт з реставрації пам’яток містобудування та архітектури відповідно.

у сфері регулювання дозвільної діяльності у будівництві, прийняття об’єктів будівництва в експлуатацію, державного контролю і нагляду:

недієвість державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті будівництва за відсутності на ньому керівника або уповноваженого представника суб’єкта містобудування;

відсутність строку призначення позапланової перевірки у порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду за аргументованим зверненням фізичної або юридичної особи, обов’язковості оприлюднення актів перевірок та документів, що складаються під час та за результатами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

неможливість виявлення відхилень від затвердженого проекту попередніх етапів будівництва при здійсненні будівництва наступних етапів будівництва;

відсутність порядку знесення самочинно збудованих об’єктів;

відсутність диференціації штрафів, що можуть накладатися на замовника будівництва, керівника будівельної компанії за самовільне зайняття земельної ділянки, самочинне будівництво, проектні та експертні організації, відповідальних виконавців окремих робіт (послуг) в залежності від класу наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва;

відсутність повноважень у виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, місцевих державних адміністрацій щодо контролю за дотриманням містобудівних умов та обмежень;

відсутність інформації у виконавчих органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій щодо терміну завершення будівництва об’єктів;

ризик втрати паспорта об’єкта будівництва та технічної документації об’єкта нерухомого майна для наступних власників, управляючих компаній та експлуатуючих організацій;

неефективна система ринкового нагляду за будівельними матеріалами та устаткуванням;

у сфері нормативно-правового регулювання:

неузгодженість норм містобудівного законодавства між собою та законодавства, що регулює інші, дотичні сфери суспільних відносин;

відсутність у законах України термінів, що використовуються при здійсненні містобудівної діяльності;

наявність у законодавстві дискреційних повноважень органів влади та посадових осіб.

 

Шляхи та способи розв’язання проблем за напрямами:

 

у сфері планування територій:

визначити Генеральну схему планування території України основою для стратегічного планування Кабінету Міністрів України, формування державних вимог щодо розвитку територій і населених пунктів, при розробленні встановлених законодавством документів з прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку України, її регіонів і населених пунктів, розвитку галузей економіки, державної та регіональних стратегій розвитку;

встановити кваліфікаційні вимоги до експертів, які проводять експертизу проектів містобудівної документації, порядок атестації таких експертів;

встановити вимоги до експертних організацій, які проводять експертизу проектів містобудівної документації;

після завершення реформи децентралізації скасувати схеми планування районів;

забезпечити дотримання відповідності містобудівної документації містобудівній документації вищого рівня;

забезпечити створення та ведення містобудівного кадастру на державному рівні;

встановити, що містобудівна документація застосовується з моменту внесення до містобудівного кадастру;

передбачити терміни, у які затверджена раніше містобудівна документація має бути оновлена та внесена у містобудівний кадастр;

встановити обов’язковість здійснення експертизи схем планування території на регіональному рівні, всієї містобудівної документації на місцевому рівні;

запровадити принцип екстериторіальності здійснення експертизи схем планування території на регіональному рівні, всієї містобудівної документації на місцевому рівні;

встановити відповідальність розробників проекту за розроблення містобудівної документації, а експертної організації та експертів – за неналежне проведення експертизи містобудівної документації, що не відповідає положенням містобудівної документації вищого рівня, вихідним даним на розроблення, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, порушує законодавство у сфері містобудування;

встановити порядок скасування рішень, прийнятих із порушеннями законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, вимог містобудівної документації, визначити відповідні повноваження органів контролю та нагляду;

встановити, що територія, на яку розробляється містобудівна документація регіонального рівня, може включати населені пункти або території об’єднаних територіальних громад лише повністю;

встановити, що фінансування робіт з планування територій на регіональному та місцевому рівні може здійснюватися  виключно за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або міжнародної технічної допомоги, грантів (субгрантів);

запровадити концепцію інтегрованого розвитку як частину вихідних даних на розроблення містобудівної документації місцевого рівня;

встановити перелік органів влади, які мають погоджувати проекти містобудівної документації;

передбачити обов’язковість дотримання черговості реалізації містобудівної та проектної документації на місцевому рівні – першочерговість будівництва об’єктів соціальної інфраструктури в межах забудови відповідної території (земельної ділянки) за умови забезпечення пішохідної досяжності до таких об’єктів у разі комплексної забудови території (земельної ділянки) та/або будівництва житлових комплексів (будов);

запровадити обов’язкове врахування вимог та заходів, передбачених містобудівною документацією, при розробленні та реалізації програм соціально-економічного розвитку;

зобов’язати замовника розроблення містобудівної документації зазначати у тендерній документації інформацію щодо наявності та актуальності вихідних даних для розроблення містобудівної документації, сприяти отриманню розробником вихідних даних для розроблення містобудівної документації;

виключити містобудівну документацію з об’єктів майнового авторського права;

 

у сфері земельних відносин:

забезпечити публічність документації із землеустрою та оцінки земель, включно із дозвільними документами, що супроводжують її розроблення;

уніфікувати в одному нормативно-правовому акті класифікації видів функціонального призначення територій, видів цільового призначення земельних ділянок, а також будівель та споруд;

забезпечити встановлення (зміни) цільового призначення земельних ділянок відповідно до вимог містобудівної документації;

встановити, що власники будівель та споруд мають пріоритетне право отримати в оренду або у власність земельну ділянку комунальної або державної власності площею, що не перевищує необхідну для експлуатації цих будівель та споруд відповідно до будівельних норм, державних стандартів та правил;

встановити заборону використання ділянки для нового будівництва або реконструкції при наданні земельних ділянок комунальної або державної форми власності для експлуатації будівель та споруд за відсутності детальних планів території та/або плану зонування території;

деталізувати вимоги щодо користування земельними ділянками (їхніми частинами) на праві публічного сервітуту для забезпечення інтересів держави, місцевого самоврядування або місцевого населення, що не передбачає вилучення земельних ділянок;

удосконалити порядок здійснення викупу земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності;

переглянути порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, що вилучаються для суспільних потреб;

перебачити перехід права власності або користування земельною ділянкою без проведення земельних торгів при переході права власності на об’єкт незавершеного будівництва для його завершення;

у сфері захисту навколишнього природного середовища та охорони культурної спадщини:

вивести історико-архітектурний опорний план із складу генерального плану в окремий документ та визначити його як обов’язкові вихідні дані для розроблення або оновлення містобудівної документації в історичних населених місцях, а також як обов’язкові вихідні дані для проектування об’єктів будівництва;

забезпечити обов’язкове внесення до відповідних публічних реєстрів та містобудівного кадастру історико-архітектурних опорних планів та документації з визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток, охоронних зон, які встановлюються в інтересах захисту культурної спадщини;

передбачити у складі історико-архітектурних опорних планів встановлення меж та режимів використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів, винесення цих меж в натуру, а також встановлення деталізованих обмежень забудови земельних ділянок;

у разі відсутності затвердженого історико-архітектурного опорного плану передбачити заборону нового будівництва та реконструкції будівель і споруд (крім об’єктів соціальної інфраструктури за рахунок державного та/або місцевого бюджетів) у межах історичних ареалів, а за відсутності затверджених меж історичних ареалів – на всій території історичних населених місць;

встановити, що межі та режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів після затвердження відповідним органом охорони культурної спадщини є обов’язковими для врахування під час формування та надання містобудівних умов та обмежень, розробленні та затвердженні проектної документації на будівництво, здійснення будівництва та підлягають врахуванню при визначенні планувальних обмежень у складі містобудівної документації у разі її розроблення, оновлення або внесення змін до неї;

встановити строки для внесення змін до містобудівної документації обмежень, встановлених законодавством про охорону довкілля та про охорону культурної спадщини;

забезпечити надання спеціального статусу землям історико-культурного призначення та встановлення їхніх меж у натурі, а також винесення в натуру меж зон охорони пам’яток та охоронних зон;

віднести до складу земель історико-культурного призначення зони охорони пам’яток шляхом внесення змін щодо узгодження термінології у Земельному кодексі України  щодо охоронної зони і зони охорони;

встановити, що до підготовчих робіт не можуть відноситися земляні роботи на території пам’яток культурної спадщини та на їхніх зонах охорони;

доповнити перелік документів, що подаються для отримання документів, що дають право на виконання підготовчих чи будівельних робіт, документом від спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, який підтверджує погодження проектної документації та надання дозволу на проведення земляних робіт у випадку, передбаченому Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

встановити, що дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт у разі нездійснення фінансування інвестором-забудовником археологічних робіт (розкопок) на місці будівництва анулюється;

доповнити перелік підстав для відмови у видачі дозволу/реєстрації повідомлення на виконання підготовчих та/або будівельних робіт та підстав анулювання дозволу/скасування реєстрації повідомлення на виконання підготовчих та/або будівельних робіт підставою відсутності погодження проектної документації та дозволу на земляні роботи (у випадку, передбаченому Законом України «Про охорону культурної спадщини»);

передбачити підстави для видачі припису спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини про зупинення будь-яких, зокрема, земляних робіт на об’єкті культурної спадщини, а також встановити, що такий припис є підставою для зупинення дії дозволу (повідомлення)  на виконання будівельних робіт;

 

у сфері громадського контролю:

удосконалити процедуру проведення громадських слухань в частині: врахування позитивної думки громадськості (підтримки положень містобудівної документації) при розгляді зауважень та пропозицій до проектів містобудівної документації; застосування думки переважної більшості громадян при прийнятті рішень щодо зауважень та пропозицій, що суперечать між собою; запровадження можливості винесення на обговорення всіх пропозицій, що отримані внаслідок обговорення та які можуть бути неприйнятними для інших громадян; можливості реєстрації громадян, їх інформування шляхом надсилання електронних повідомлень, прийняття участі у обговоренні в електронній підсистемі у складі містобудівного кадастру, а також інформування щодо статусу таких обговорень і отриманих пропозицій;

усунути дублювання процедур громадських слухань щодо звіту про стратегічну екологічну оцінку/розділу містобудівної документації «Охорона навколишнього природного середовища» окремо та у складі містобудівної документації в цілому;

запровадити інститут громадського контролю та передбачити механізми громадського контролю за виконанням вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил при прийнятті рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності;

встановити, що порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, при розробленні, погодженні, проведенні громадських слухань (обговорень), затвердженні містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях, є порушенням прав та свобод людини і громадянина, які проживають на території, що охоплюється відповідною містобудівною документацією;

визначити, що від імені громадськості оскаржувати положення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівні має право один або більше її представників, що проживає/проживають на території, що охоплюється відповідною містобудівною документацією, або на суміжній території, якщо розроблена документація впливає на права та інтереси громадськості чи окремого її члена, що проживають на суміжній території;

передбачити залучення громадськості на етапі розроблення технічного завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;

удосконалити порядок подання пропозицій та зауважень за результатами громадських слухань, вимоги до повідомлення про проведення громадських слухань;

запровадити електронні громадські обговорення у онлайн-платформі у складі містобудівного кадастру щодо врахування громадських інтересів при плануванні територій на місцевому рівні;

встановити відповідальність органів та посадових осіб суб’єктів владних повноважень за недотримання вимог порядку участі громадськості при прийнятті рішень у сфері містобудівної діяльності та визначити порядок скасування рішень з підстави недотримання зазначених вимог;

надати заявнику (скаржнику) право бути присутнім під час проведення перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю, ініційованої за його заявою (скаргою);

запровадити на рівні  закону механізм функціонування інституту громадських інспекторів державного архітектурно-будівельного контролю як форми професійного громадського контролю.

у сфері проектування об’єктів будівництва:

впровадити оновлений Державний класифікатор будівель і споруд;

привести у відповідність з Регламентом ЄС вимоги до споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів;

нормативно врегулювати впровадження BІМ-технологій в Україні при проектуванні та експертизі проєктів об’єктів будівництва;

забезпечити встановлення відповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, граничнодопустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах, максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимих відстаней від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд,  планувальних обмежень (охоронних зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), охоронних зон об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж, вимог щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту при створенні містобудівних умов та обмежень з використанням Реєстру будівельної діяльності;

передбачити включення до Реєстру будівельної діяльності додатків до експертних звітів щодо розгляду проєктної документації на будівництво та забезпечити їх оприлюднення в публічному доступі;

визначити виключними підставами для можливості погодження відхилень від будівельних норм: при проєктуванні та будівництві об’єктів соціальної інфраструктури; реконструкції, реставрації або капітальному ремонті будівель та споруд без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів та висоти (поверховості) існуючої будівлі або споруди;

передбачити залучення інженера-консультанта для здійснення організаційного та консультативного супроводу проектування та будівництва об’єктів класів наслідків (відповідальності) СС2 та СС3, які виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів міжнародних фінансових організацій;

запровадити плату за підключення одиниці потужності (для газо-, тепло-, електро-, водопостачання, каналізування) до об’єкта будівництва.

у сфері регулювання професійної діяльності:

удосконалити вимоги до структури, порядку формування складу архітектурно-містобудівних рад, організаційних засад роботи архітектурно-містобудівних рад (забезпечити онлайн-відеотрансляції засідань, встановити обов’язковість оприлюднення протоколів засідання, збереження архіву матеріалів засідань архітектурно-містобудівних рад) та порядку врахування висновків, рекомендацій та зауважень архітектурно-містобудівних рад;

передбачити, що здобуття освіти у галузі знань «Архітектура та будівництво» у вищих навчальних закладах можливе лише на денній формі навчання;

привести перелік спеціальностей у галузі знань «Архітектура та будівництво» у відповідність до сучасних вимог у сфері містобудування;

запровадити електронні кабінети архітекторів та осіб, що здійснюють технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури, що включатимуть функцію електронного підтвердження здійснення нагляду за допомогою електронного цифрового підпису та відображатимуть об’єкти будівництва, на яких такі особи здійснюють авторський та технічний нагляд;

визначити перелік видів ризиків в галузі будівництва, які є обов’язковими для страхування при здійсненні професійної та господарської діяльності;

визначити перелік видів ризиків для добровільного страхування в галузі будівництва;

запровадити обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд на об’єкті будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, об’єктів будівництва, що споруджуються із використанням бюджетних коштів, з відшкодуванням третім особам та інвесторам будівництва шкоди, що виникла через недотримання проектних рішень, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, неналежного контролю за якістю та обсягами будівельних робіт;

передбачити збільшення страхових сум і зменшення тарифів у разі застосування на одному об’єкті кількох видів страхування;

встановити вимоги до страхових компаній та страхових агентів, необхідні для страхування цивільно-правової відповідальності замовника будівництва, осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

передбачити, що страховик визначає особу, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та приймає участь у здійсненні технічного нагляду з правом підпису;

передбачити, що страхові випадки мають поширюватися на ризик неприйняття об’єкта в експлуатацію, а також на гарантійний період експлуатації об’єкта;

запровадити делегування повноважень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, саморегулівним організаціям на 5 років з одночасним запровадженням механізму відкликання делегованих повноважень у сфері архітектурної діяльності та встановити підстави і механізм відкликання всіх або частини делегованих повноважень;

забезпечити контроль за виконанням саморегулівними організаціями делегованих повноважень шляхом створення і функціонування ради з питань саморегулювання з представництвом не менше ніж 50 % її членів усіх саморегулівних організацій у сфері містобудування (не менш як по 1 за кожним напрямом та із пропорційним представництвом) за діяльністю саморегулівних організацій у сфері містобудування;

запровадити механізми відшкодування збитків (компенсаційних фондів, страхування ризиків і відповідальності від діяльності членів саморегулівних організацій) саморегулівними організаціями, що виникли в результаті діяльності їхніх членів, з правом регресу;

передбачити виключення членів саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності за неналежне виконання робіт (послуг), пов’язаних із розробленням проекту містобудівної документації або створенням об’єкта архітектури, право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, норм і правил;

запровадити сертифікацію архітекторів з реставрації пам’яток архітектури та містобудування;

визначити кваліфікаційні вимоги до експертів, які залучаються до оцінки впливу на довкілля під час розроблення проектної документації на будівництво, порядок ведення реєстру таких експертів;

визначити вичерпний перелік підстав для позбавлення атестованих виконавців робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, кваліфікаційного сертифіката.

у сфері економіки будівництва:

встановити мінімальні вимоги до кваліфікації учасників процедури закупівлі – розробників містобудівної документації на регіональному та місцевому рівні;

розробити та затвердити Національні кошторисні норми України щодо вартості послуг з розроблення містобудівної документації;

встановити, що до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва включаються кошти на оновлення національної кошторисної нормативної бази;

встановити, що закупівля проектної та науково-проектної документації здійснюється окремо від замовлення на будівництво/реставрацію пам’яток містобудування та архітектури відповідно;

узгодити законодавство у сфері містобудівної діяльності з міжнародними стандартами щодо організації та проведення архітектурних та містобудівних конкурсів;

запровадити облік страховиком інвесторів житлового будівництва;

врегулювати процедуру замовлення проектної документації після проведення конкурсу та умови співпраці з іноземними архітекторами – переможцями конкурсу.

у сфері регулювання дозвільної діяльності у будівництві, прийняття об’єктів будівництва в експлуатацію, державного контролю і нагляду, ринкового нагляду:

затвердити форму акта про недопущення посадової особи (посадових осіб) органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва;

узгодити поняття «самочинного» та «самовільного» будівництва у різних галузях законодавства, привести поняття «самовільне» у відповідність до законодавства у сфері містобудування, додатково передбачивши як окремі ознаки самочинності будівництва: порушення вимог містобудівної документації; містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; вимог та обмежень, що встановлені в цілях збереження довкілля та охорони культурної спадщини;

встановити кримінальну відповідальність для суб’єктів містобудування, які здійснюють проектування об’єктів, експертизу проектів будівництва за заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва;

встановити кримінальну відповідальність для замовника будівництва, керівника будівельної компанії, які здійснюють самочинне будівництво об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС2 та СС3;

у разі встановлення невідповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, зобов’язати осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, та інспекторів архітектурно-будівельного контролю, повідомляти про це органи ринкового нагляду;

забезпечити передачу об’єднанню співвласників або власнику (власникам), або експлуатуючій організації об’єкта нерухомого майна примірників паспорта об’єкта будівництва та примірника технічної документації для експлуатації об’єкта нерухомого майна, виконавчому органу місцевого самоврядування для збереження у державному архіві;

передбачити обов’язковість та строки внесення до Реєстру будівельної діяльності результатів перевірок у порядку архітектурно-будівельного контролю і нагляду;

визначити строк призначення позапланової перевірки у порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду;

запровадити поетапний державний архітектурно-будівельний контроль на об’єкті будівництва;

встановити, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо об’єктів будівництва без обов’язкової присутності керівника або уповноваженого представника суб’єкта містобудування;

передбачити повноваження Національної поліції України щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення безпеки і порядку, усунення загроз життю та здоров’ю інспекторів державного архітектурно-будівельного контролю, громадських інспекторів та інших осіб, залучених до проведення перевірок, залучення органів Національної поліції до проведення перевірок органами архітектурно-будівельного контролю, примусового виконання судових рішень у сфері містобудування та рішень органів архітектурно-будівельного контролю; а також повноваження щодо приводу керівника або уповноваженого представника суб’єкта містобудування у разі недопуску органів державного архітектурно-будівельного контрою до об’єкта будівництва та приводу у виконавчому провадженні, щодо розшуку керівника та уповноважених представників суб’єкта містобудування у випадках, передбачених законом або рішенням суду;

диференціювати залежно від класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва розміри штрафів проектних та експертних організацій, відповідальних виконавців окремих робіт (послуг) за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних, будівельних норм, державних стандартів і правил;

встановити порядок анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт у разі, якщо суб’єкт господарювання протягом установленого строку не усунув порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю;

передбачати обов’язкове підписання акта готовності об’єкта до експлуатації додатково керівником уповноваженого органу містобудування та архітектури, яким були надані містобудівні умови та обмеження;

передбачити обов’язкову перевірку органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідності документів вимогам законодавства у сфері містобудування та у сфері культурної спадщини, містобудівної документації на місцевому рівні, містобудівним умовам та обмеженням, обов’язковість відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації повідомлення про початок підготовчих робіт;

запровадити контроль виконавчими органами органів місцевого самоврядування за дотриманням графіків будівництва.

у сфері нормативно-правового регулювання:

розробити Містобудівний кодекс України з урахуванням положень шляхів та способів розв’язання проблем та плану заходів, передбачених цією Концепцією, передбачивши у проекті Містобудівного кодексу України терміни «урбаністика», «міська агломерація», «приміська територія», «ландшафтне планування», «складні інженерно-геологічні умови», «складні техногенні умови», «громадськість», «громадський контроль», «громадські інтереси»), встановити вимоги до дозвільних, контрольних та наглядових функцій та усунути дискреційні повноваження органів влади та посадових осіб при наданні адміністративних послуг, виконанні ними дозвільних, контрольних, наглядових функцій у сфері містобудування;

забезпечити гармонізацію містобудівного законодавства із законодавством, що регулює дотичні сфери правовідносин.

 

Розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу

 

Реалізація цієї Концепції дасть змогу забезпечити координацію діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо удосконалення нормативно-правового регулювання питань, зазначених у Концепції, що зачіпають різні інтереси, вимагають солідарної участі всіх суб’єктів публічного управління у сфері містобудівної діяльності – влади, громадян і бізнесу.

 

Очікувані результати

 

В результаті реалізації Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності буде забезпечено публічність намірів та дій органів влади, усунення дублювання робіт та витрат державного та місцевого бюджетів на створення геопросторових даних, зменшення корупційних ризиків, збалансування інтересів держави, громадськості та бізнес-спільноти, покращено інвестиційний клімат в Україні, формування сприятливого життєвого середовища та сталий розвиток населених пунктів

 

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

 

Фінансування заходів з реалізації Концепції здійснюється у межах бюджетних призначень, передбачених на відповідний рік міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, до повноважень яких належить вирішення питань, зазначених у Концепції, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.

Обсяги фінансування заходів уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів.

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України

від «_____» 201____________ р. № ________-р

ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності

Найменування заходу Строк виконання Відповідальні за виконання
1.

Супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (№0860 від 29.08.2019)

2020 р. Мінрегіон
2. Розроблення:
2.1. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо закріплення статусу садиб як єдиного комплексу нерухомого майна» 2020 р. Мін’юст

Мінрегіон

2.2. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо встановлення Міністерством освіти і науки України переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на денній формі навчання» 2020 р. МОН

Мінрегіон

2.3. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо особливостей закупівлі робіт у сфері містобудівної діяльності (щодо встановлення мінімальних вимог до кваліфікації учасників процедури закупівлі – розробників містобудівної документації на регіональному та місцевому рівні)» 2020 р. Мінекономіки

Мінрегіон

2.4. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Водного та Земельного кодексів України в частині врегулювання законодавчої колізії в частині визначення розмірів та меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон в межах населених пунктів тільки на підставі або з урахуванням містобудівної документації на місцевому рівні» 2020 р. Мінрегіон

Мінекоенерго

2.5. Врахувати у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» бюджетних призначень для створення містобудівного кадастру на державному рівні (придбання технічного та програмного забезпечення функціонування містобудівного кадастру на державному рівні) 2020 р. Мінфін

Мінрегіон

2.6. Врахувати у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» бюджетних призначень для створення містобудівного кадастру на державному рівні (для інформаційного наповнення містобудівного кадастру на державному рівні) 2020 р. Мінфін

Мінрегіон

2.7. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553» щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об’єктів будівництва без обов’язкової присутності керівника або уповноваженого представника суб’єкта містобудування» 2020 р. Мінрегіон
2.8. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» щодо удосконалення порядку проведення архітектурних конкурсів» 2020 р. Мінрегіон
2.9.

Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р.№ 554, щодо особливостей включення атестованих осіб до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, доповнення Переліку архітекторами з реставрації пам’яток архітектури та містобудування»

2020 р. Мінрегіон
2.10.

Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про внесення змін до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Переліку класів об’єктів містобудівного кадастру», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2015 р. за № 1293/27738, щодо оновлення Класифікатора об’єктів містобудівного кадастру як документу, що визначить необхідну класифікацію для потреб містобудування та будівництва

2020 р. Мінрегіон
2.11.

Розробити проект наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України «Про затвердження Положення про експертну комісію з оцінки впливу на довкілля, кваліфікаційні вимоги до експертів та порядок ведення реєстру експертів з оцінки впливу на довкілля затверджуються уповноваженим центральним органом»

2020 р. Мінеконерго
2.12. Розробити проект наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України «Про затвердження Державного класифікатора будівель і споруд» (на заміну наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507) 2020 р. Мінекономіки

Мінрегіон

2.13. Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій «Про внесення змін до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389 щодо використання ВІМ-технологій при розробленні проектної документації на будівництво об’єктів» 2020 р. Мінрегіон
2.14. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині удосконалення проведення громадських обговорень як засобу громадського контролю за проведенням містобудівної діяльності» 2021 р. Мінрегіон

 

2.15.

Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» щодо уточнення спеціальностей у галузі знань «Архітектура та будівництво», затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на денній формі навчання»

2021 р. МОН

Мінрегіон

2.16. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» щодо включення до Реєстру будівельної діяльності додатків до експертних звітів щодо розгляду проєктної документації на будівництво та забезпечення їх оприлюднення в публічному доступі» 2021 р. Мінрегіон
2.17. Розробити спільний наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України та Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення мінімальних вимог до кваліфікації учасників процедури закупівлі – розробників містобудівної документації на регіональному та місцевому рівні» 2022 р. Мінекономіки

Мінрегіон

2.18. Розробити проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування страхування ризиків будівництва об’єктів у витратах подвійного призначення при визначенні об’єкта оподаткування» 2022 р. Мінфін

Мінрегіон

2.20.

Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 555» щодо уточнення положень, що внесені до статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

2022 р. Мінрегіон

 

2.21.

Розробити проект Містобудівного кодексу України (який кодифікує закони України «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про будівельні норми», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», та прикінцевими та перехідними положеннями якого будуть внесені зміни до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України, «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про охорону культурної спадщини», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про природні монополії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», «Про ринок електричної енергії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про інвестиційну діяльність», «Про ціни і ціноутворення», «Про страхування», «Про Національну поліцію»

2022 р. Мінрегіон

Мін’юст

Мінекономіки

Мінфін

МВС

МКМС

Мінекоенерго

ДСА України

ДАБІ

Нацкомфінпослуг

НКРЕКП

2.21.1. Розроблення проектів актів законодавства на виконання Містобудівного кодексу України:

Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Класифікатора видів цільового призначення землі та видів функціонального призначення територій та правил співвідношення між ними»

2022 р. Мінрегіон
2.21.2.

Розробити наказ Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження критеріїв, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів містобудівної документації»

2022 р. Мінрегіон
2.21.3. Розробити наказ Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Національних кошторисних норм України щодо вартості послуг з розроблення містобудівної документації» 2022 р. Мінрегіон
2.21.4. Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про утворення Ради з питань саморегулювання при Міністерстві розвитку громад та територій України, затвердження складу Ради з питань саморегулювання при Міністерстві розвитку громад та територій України, затвердження Положення про Раду з питань саморегулювання при Міністерстві розвитку громад та територій України» 2022 р. Мінрегіон

 

2.21.5. Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо питань проведення професійної атестації та делегування зазначених повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності» 2022 р. Мінрегіон

 

 

2.21.6. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації» щодо обов’язковості експертизи схем планування території на регіональному рівні, всієї містобудівної документації на місцевому рівні» 2023 р. Мінрегіон
2.21.7. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання професійної атестації розробників проектів містобудівної документації» 2023 р. Мінрегіон
2.21.8. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр» щодо деяких питань надання адміністративних послуг» 2023 р. Мінрегіон

ДАБІ

2.21.9. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України» від 13 квітня 2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» щодо деяких питань готовності прийняття об’єктів будівництва до експлуатації» щодо підписання акта готовності об’єкта до експлуатації додатково уповноваженим представником уповноваженого органу містобудування та архітектури, яким були надані містобудівні умови та обмеження» 2023 р. Мінрегіон
2.21.10. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» щодо використання ВІМ-технологій при проведенні експертизи проектної документації на будівництво об’єктів» 2023 р. Мінрегіон
2.21.11.

Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 «Деякі питання професійної атестації професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, щодо доповнення підстав позбавлення атестованої особи кваліфікаційного сертифіката»

2023 р. Мінрегіон
2.21.12. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності замовника будівництва, осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд, затвердження Типового договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності замовника будівництва, осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд, Методики розрахунку страхових тарифів за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності замовника будівництва, осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд» 2023 р. Мінфін

Нацкомфінпослуг Мінрегіон

2.21.13.

Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553) щодо надання права громадському інспектору бути присутнім під час проведення перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю, а заявнику (скаржнику) – під час проведення перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю, ініційованої за його заявою (скаргою)»

 

2023 р. Мінрегіон
2.21.14. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про інформаційну взаємодію реєстрів актів, перевірок результатів перевірок у порядку архітектурно-будівельного контролю і нагляду з містобудівним кадастром» 2023 р. Мінрегіон

ДАБІ

2.21.15. Розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України (від 11 липня 2007 р. № 903, від 6 квітня 1995 р. № 244, від 13 квітня 2011 р. № 461, від    13 квітня 2011р. № 466, від 23 травня 2011р. № 553)» щодо запровадження електронних кабінетів архітекторів та осіб, що здійснюють технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури» 2023 р. Мінрегіон

Мінцифри

2.21.16. Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження     Методичних рекомендацій щодо розроблення місцевих правил регулювання забудови з урахуванням різної специфіки населених пунктів» 2023 р. Мінрегіон
2.21.17. Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень, їх склад та зміст» 2023 р. Мінрегіон
2.21.18. Розробити проект наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про внесення змін до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 108 «Про затвердження Типового положення про архітектурно-містобудівні ради», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 р. за № 903/19641, щодо структури, порядку формування складу архітектурно-містобудівних рад, організаційних засад роботи  архітектурно-містобудівних рад» 2023 р. Мінрегіон
2.21.19. Розробити проект розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до страхових агентів, необхідних для здійснення діяльності з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності замовника будівництва, осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд» 2023 р. Мінфін

Мінрегіон

Нацкомфінпослуг

_____________________

Прем’єр-міністр України                                         Олексій ГОНЧАРУК

 

Інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення

 

Повернутися вгору