Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Фонд енергоефективності

Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади утворення та діяльності Фонду енергоефективності.

Стаття 1. Мета створення та правовий статус Фонду

Метою Фонду енергоефективності (далі – Фонд) є підтримка ініціатив щодо енергоефективності, впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів з енергоефективності та енергозбереження переважно в житловому секторі з урахуванням національних планів щодо енергоефективності, зменшення викидів двоокису вуглецю, впровадження acquis communautaire Європейського Союзу та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та забезпечення дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності.

Фонд є неприбутковою організацію.

Фонд є фінансовою установою – юридичною особою публічного права.

Фонд набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законодавством порядку. Фонд набуває статусу фінансової установи з моменту внесення інформації про нього до державного реєстру фінансових установ.

Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Уряди іноземних держав, їх агентства та установи, а також міжнародні фінансові організації (далі – донори) можуть надавати фінансові внески та допомогу Фонду у формі цільових грантів чи іншим чином на підставі відповідного договору. Фонд забезпечує належний і прозорий окремий облік таких внесків та допомоги в межах, дозволених законом.

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, цим Законом, законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, а також положеннями міжнародних договорів України, що набрали чинності в установленому порядку.

Порядок надання Фондом фінансових послуг регулюється цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Національного банку України та внутрішніми документами Фонду.

Фонд має право в установленому законодавством порядку укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у судах України та інших держав.

Фонд має право в установленому порядку утворювати та ліквідовувати відокремлені підрозділи (філії та представництва) як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень, затверджених Наглядовою радою.

Фонд може відповідно до законодавства входити до складу об’єднань юридичних осіб, виступати учасником (засновником) інших юридичних осіб, якщо це необхідно або доцільно для досягнення мети Фонду.

Фонд має самостійний баланс, рахунки в банках, штампи і бланки із своїм найменуванням. Фонд може мати печатку.

Фонд створюється для сприяння досягнення сукупного енергозбереження у кінцевому споживанні, з урахуванням національних цілей України щодо енергоефективності, а також заходів, визначених у національних планах з енергоефективності. Методика розрахунку економії енергії затверджується Кабінетом Міністрів України у відповідності із acquis communautaire Європейського Союзу та Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

Якщо результати діяльності Фонду не є достатніми для досягнення національних цілей щодо енергоефективності, Кабінет Міністрів України збільшує внески до Фонду та/або впроваджує додаткові заходи для забезпечення досягнення мінімального рівня економії серед кінцевих споживачів енергії в Україні.

 

Стаття 2. Статут Фонду

Фонд діє відповідно до статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Статут Фонду обов’язково має містити:

• найменування Фонду;
• місцезнаходження Фонду;
• організаційно-правову форму Фонду;
• види діяльності, які здійснює Фонд;
• розмір та порядок формування статутного капіталу Фонду;
• структуру управління Фондом, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
• порядок реорганізації та ліквідації Фонду;
• порядок внесення змін та доповнень до статуту Фонду;
• розмір та порядок утворення резервів та інших фондів;
• порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
• положення про зовнішню та внутрішню аудиторську перевірку Фонду;
• інші положення, необхідність яких визначена законодавством України.

Статут Фонду та зміни до нього підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб.

 

Стаття 3. Органи та посадові особи Фонду

Органами Фонду є:

• Наглядова рада; та
• Дирекція.

 

Стаття 4. Наглядова рада Фонду

Наглядова рада є найвищим органом управління Фонду.

Наглядова рада затверджує стратегії та організаційні зміни, здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу Фонду, захист прав засновника, кредиторів, донорів та клієнтів Фонду, забезпечує виконання цілей Фонду та здійснює нагляд за управлінням Фондом в межах повноважень, визначених цим Законом та статутом Фонду.

Наглядова рада діє відповідно до цього Закону, статуту Фонду та положення про Наглядову раду, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень Наглядової ради визначаються положенням про Наглядову раду.

Наглядова рада складається з:

• трьох представників Кабінету Міністрів України;
• трьох незалежних членів Наглядової ради;
• якщо це передбачено міжнародними договорами України, одного представника міжнародних фінансових організацій або донорів.

Порядок обрання (включаючи вимоги до осіб, які мають намір стати членами Наглядової ради), призначення та звільнення членів Наглядової ради, які зазначені в пунктах 1 – 2 частини п’ятої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок обрання, призначення та звільнення членів Наглядової ради, зазначених у пункті 3 частини п’ятої цієї статті, визначається відповідним міжнародним договором. Наглядова рада є повноважною, якщо призначено щонайменше шість членів, якщо інше не передбачено цим Законом або міжнародним договором України.

Один з членів Наглядової ради, які зазначені в пункті 1 частини п’ятої цієї статті, обирається Головою Наглядової ради простою більшістю голосів усіх призначених членів Наглядової ради в порядку, визначеному положенням про Наглядову раду.

Рішення Наглядової ради вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала проста більшість членів Наглядової ради. У випадку рівного розподілу голосів рішення вважається відхиленим.

До виключної компетенції Наглядової ради належать такі питання:

• затвердження стратегії Фонду та стратегічних цілей діяльності Фонду відповідно до основних напрямів діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України;
• затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Фонду;
• підготовка пропозицій щодо змін та доповнень до статуту Фонду для затвердження Кабінетом Міністрів України;
• подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо зміни розміру статутного капіталу Фонду;
• подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо припинення Фонду, обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора) Фонду, затвердження ліквідаційного балансу;
• затвердження бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
• затвердження стратегії та політики управління ризиками, процедури управління ними, а також переліку ризиків, їх граничних розмірів; контроль за ефективністю функціонування системи управління ризиками;
• забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю та аудиту Фонду та контролю за її ефективністю;
• прийняття рішення про вчинення правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 відсотків статутного капіталу Фонду;
• затвердження кредитної політики Фонду;
• визначення організаційної структури Фонду та затвердження внутрішніх положень, що регламентують діяльність структурних підрозділів Фонду;
• призначення і звільнення директора, фінансового директора, технічного директора та керівника підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження призначення та звільнення керівників інших структурних підрозділів Фонду;
• затвердження умов трудових контрактів з директором, фінансовим директором, технічним директором та керівником підрозділу внутрішнього аудиту, встановлення розміру їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;
• затвердження порядку відбору керівників та працівників Фонду на конкурсній основі;
• здійснення контролю за діяльністю дирекції Фонду, внесення пропозицій щодо її вдосконалення;
• затвердження положення про підрозділ внутрішнього аудиту та планів його роботи, здійснення контролю за його діяльністю;
• визначення аудиторської компанії для проведення зовнішнього аудиту, затвердження умов договору, що укладається з нею, встановлення розміру оплати її послуг;
• розгляд та прийняття рішень щодо висновку зовнішнього аудиту;
• контроль за усуненням недоліків, виявлених органами державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю Фонду, підрозділом внутрішнього аудиту та аудиторською компанією, за результатами проведення зовнішнього аудиту;
• визначення показників ефективності роботи членів Дирекції та керівника підрозділу внутрішнього аудиту та їх оцінка у відповідності до цих показників ефективності;
• затвердження річної фінансової звітності;
• визначення стратегічних напрямів інвестування та кредитування, а також основних видів прийнятного забезпечення, в межах стратегії, бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
• прийняття рішення щодо створення відокремлених підрозділів Фонду, затвердження їх положень;
• розгляд та затвердження фінансових та інших відповідних звітів; розгляд та затвердження звітів за результатами моніторингу та аналізу якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участі Фонду;
• схвалення, за поданням Дирекції, порядку прийняття рішення про обрання банків-партнерів або інших посередників, за участю яких здійснюватиметься реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження, та затвердження істотних умов договорів, що укладатимуться з ними;
• схвалення, за поданням Дирекції, порядку прийняття рішення про обрання осіб, які здійснюватимуть верифікацію проектів після їх завершення, залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг) та затвердження істотних умов договорів, що укладатимуться з ними];
• схвалення, за поданням Дирекції, вимог до проектів, які будуть фінансуватися за рахунок Фонду;
• схвалення, за поданням Дирекції, правил щодо продуктів та послуг Фонду (включаючи істотні умови фінансування Фондом);
• схвалення, за поданням Дирекції, порядків моніторингу, аналізу якості та верифікації заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участі Фонду;
• прийняття рішення про входження до складу об’єднань юридичних осіб та заснування інших юридичних осіб;
• у випадках, що передбачені статутом Фонду та положенням про Наглядову раду, прийняття рішень щодо питань, які віднесені до повноважень Дирекції;
• здійснення інших повноважень відповідно до закону та статуту.

Наглядова рада Фонду зобов’язана вживати заходів до запобігання виникненню конфліктів інтересів у Фонді та сприяти їх врегулюванню.

Наглядова рада може утворювати постійні та тимчасові комітети, секретаріат.

 

Стаття 5. Незалежні члени Наглядової ради Фонду

Незалежним членом Наглядової ради Фонду не може бути особа, яка:

• є або протягом останніх п’яти років була посадовою особою Фонду, або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;
• є або протягом останніх трьох років була працівником Фонду, або його філії, представництв та/або іншого відокремленого підрозділу;
• є афілійованою особою (в значенні, наданому цьому терміну в Законі України “Про акціонерні товариства”) Фонду або його філії, представництва та/або інших відокремлених підрозділів та/або їх посадових осіб;
• отримує або отримувала від Фонду або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу протягом останніх трьох років будь-які доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради;
• є або була державним службовцем чи представником держави протягом останніх трьох років;
• є національними публічними діячами (як визначено Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”);
• є аудитором Фонду, або була ним протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до Наглядової ради;
• бере участь в аудиті такого Фонду або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу як аудитор, який працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом останніх трьох років, що передували її призначенню (обранню) до Наглядової ради;
• має або мала протягом останнього року господарські або цивільно-правові відносини з Фондом або його філією, представництвом та/або іншим відокремленим підрозділом безпосередньо чи як керівник або член виконавчого органу суб’єкта господарювання, яке має або мало такі зв’язки;
• працювала на посаді члена Наглядової ради протягом трьох строків;
• є близькою особою з особами, зазначеними у пунктах 1-10 частини першої цієї статті (термін “близька особа” вживається у значенні, визначеному в законі України “Про запобігання корупції”).

Незалежні члени Наглядової ради обираються на конкурсі з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, включаючи іноземців та осіб без громадянства. Одна і та сама особа може обиратися до складу Наглядової ради неодноразово, крім випадків, передбачених законодавством.

Незалежний член Наглядової ради обирається на строк, встановлений статутом Фонду, який не може становити менше 5 років, якщо інше не передбачено законом.

Незалежні члени Наглядової ради виконують свої функції на підставі цивільно-правового договору на платній основі, в якому визначається, зокрема, розмір винагороди, заохочувальних та компенсаційних виплат. Типова форма такого договору визначається Кабінетом Міністрів України.

Незалежний член Наглядової ради має рівні права і обов’язки з іншими її членами, за винятками, визначеними в цьому Законі.

Під час здійснення повноважень члена Наглядової ради, у тому числі під час голосування на її засіданнях, незалежний член Наглядової ради керується законами України, інтересами Фонду, самостійно визначається щодо голосування з усіх питань порядку денного засідання Наглядової ради, забезпечує реалізацію своїх повноважень у спосіб, визначений законом та статутом Фонду.

 

 

Стаття 6. Дирекція Фонду

Виконавчим органом Фонду, що здійснює поточне управління його діяльністю, є Дирекція Фонду, яка складається з директора, фінансового директора та технічного директора, які призначаються на конкурсних засадах, в порядку, визначеному Наглядовою радою згідно зі статутом Фонду.

Якщо це передбачено відповідними міжнародними договорами України, фінансовий директор призначається за поданням міжнародної фінансової організації або донорів.

Дирекцію Фонду очолює директор.

Директор має право представляти Фонд без доручення.

До компетенції Дирекції Фонду належать всі питання, пов’язані з керівництвом поточною діяльністю Фонду, крім питань, що належать до компетенції Наглядової ради та інших органів, визначених цим Законом та статутом.

До компетенції Дирекції Фонду належать такі питання:

• підготовка для затвердження Наглядовою радою проектів стратегії, бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
• реалізація стратегії, бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
• розпорядження майном та коштами Фонду з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом, статутом Фонду та внутрішніми документами (положеннями, регламентами тощо) Фонду;
• визначення форми та встановлення порядку моніторингу діяльності Фонду;
• розробка та реалізація стратегії та політики управління ризиками, затвердженої Наглядовою радою Фонду, забезпечення впровадження процедур виявлення, оцінки, контролю та моніторингу ризиків;
• впровадження визначеної Наглядовою радою Фонду організаційної структури Фонду, розробка пропозицій щодо зміни та удосконалення організаційної структури Фонду;
• розроблення положень, що регламентують діяльність структурних і відокремлених підрозділів Фонду;
• забезпечення безпеки інформаційних систем Фонду;
• інформування Наглядової ради Фонду про показники діяльності Фонду, виявлені порушення законодавства, внутрішніх положень Фонду та про будь-яке погіршення фінансового стану Фонду або про загрозу такого погіршення, про рівень ризиків, що виникають у ході діяльності Фонду;
• підготовка та надання Наглядовій раді періодичних фінансових та технічних звітів у порядку та формі, що будуть визначені Наглядовою рабою;
• розгляд звітів за результатами моніторингу, аналізу якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участі Фонду та їх верифікації, подання звітів Наглядовій раді та вжиття заходів для усунення недоліків;
• підготовка щорічних звітів для моніторингу цілей щодо енергоефективності для державного органу, який відповідальний за впровадження державної політики з енергоефективності;
• розробка вимог до проектів, які будуть фінансуватися за рахунок Фонду;
• розробка правил щодо продуктів та послуг Фонду;
• розробка порядку моніторингу, аналізу якості та верифікації заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участі Фонду;
• затвердження проектів, які будуть фінансуватися за рахунок Фонду, у відповідності до правил, затверджених Наглядовою радою;
• підготовка порядку прийняття рішення про обрання осіб, які здійснюватимуть верифікацію проектів після їх завершення, про залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг), про обрання банків або інших посередників, за участю яких здійснюватиметься реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження, та затвердження умов договорів, що укладатимуться з ними;
• виконання рішення, прийнятого Наглядовою радою, про реорганізацію та ліквідацію філій, представництв, інші відокремлених підрозділів Фонду;
• вирішення питань організації господарської діяльності, фінансування, ведення обліку та звітності;
• відповідно до порядку, що схвалений Наглядовою радою обрання банків-партнерів або інших посередників, за участю яких здійснюватиметься кредитування заходів з енергоефективності та енергозбереження, та укладання договорів з ними;
• відповідно до порядку, що схвалений Наглядовою радою, обрання осіб, які здійснюватимуть верифікацію проектів після їх завершення, та укладання договорів з ними;
• відповідно до порядку, що схвалений Наглядовою радою, прийняття рішення про залучення юридичних та фізичних осіб-підприємців на договірній основі (аутсорсинг) та укладання договорів з ними;
• вирішення інших питань, визначених статутом Фонду та пов’язаних з управлінням поточною діяльністю Фонду.

Дирекція Фонду забезпечує організацію проведення засідань Наглядової ради.

Рішення Дирекції Фонду вважаються правомочними, якщо схвалені одностайно всіма членами дирекції, та підписані директором.

 

Стаття 7. Кадрова політика Фонду

Відбір керівників та працівників структурних підрозділів відбувається шляхом проведення конкурсу відповідно до порядку проведення такого конкурсу, затвердженого Наглядовою радою.

Конкурс проводиться з дотриманням принципів:

• забезпечення рівного доступу;
• неупередженості;
• законності;
• недискримінації;
• прозорості;
• доброчесності;
• ефективного і справедливого процесу відбору;
• відсутності конфлікту інтересів;
• запобігання корупції.

Посадовими особами Фонду є голова та члени дирекції, голова підрозділу внутрішнього аудиту.

Вимоги щодо професійної придатності та ділової репутації посадових осіб Фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Керівники інших структурних підрозділів Фонду призначаються та звільняються дирекцією за погодженням з Наглядовою радою, а решта співробітників Фонду призначається та звільняється директором у відповідності до законодавства про працю та статуту Фонду.

Директорам та голові підрозділу внутрішнього аудиту Фонду забороняється поєднувати виконання посадових обов’язків керівника або члена виконавчого органу Фонду з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності).

Голова та члени Наглядової ради та дирекції Фонду зобов’язані відмовитися від участі у прийнятті рішень, якщо потенційний або реальний конфлікт інтересів не дає їм змоги повною мірою виконувати свої обов’язки в інтересах Фонду, його клієнтів та учасників (в цьому законі терміни “потенційний конфлікт інтересів” та “реальний конфлікт інтересів” вживаються у значенні, визначеному в законі України “Про запобігання корупції”). Наслідки такої відмови та порядок прийняття відповідних рішень Наглядовою радою та дирекцією Фонду встановлюються Статутом та внутрішніми положеннями Фонду.

Стаття 8. Контроль та внутрішній аудит

Фонд утворює постійно діючий підрозділ внутрішнього аудиту, який є складовою системи внутрішнього контролю. Підрозділ внутрішнього аудиту підпорядковується Наглядовій раді, підзвітний їй та діє на підставі положення, затвердженого Наглядовою радою.

Підрозділ внутрішнього аудиту здійснює такі функції:

• перевіряє фінансово-господарську діяльність Фонду;
• перевіряє наявність та оцінює ефективність роботи систем управління ризиками, відповідність цих систем видам та обсягам здійснюваних Фондом операцій, і внутрішнього контролю; оцінює інформаційно-технічне забезпечення управління та проведення операцій;
• здійснює моніторинг дотримання керівниками та працівниками Фонду вимог законодавства і внутрішніх положень Фонду, затверджених Наглядовою радою;
• перевіряє правильність ведення і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
• виявляє та перевіряє випадки перевищення повноважень посадовими особами Фонду і виникнення потенційного або реального конфлікту інтересів у Фонду;
• перевіряє достовірність та вчасність надання інформації органам державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю Фонду;
• проводить оцінку видів діяльності Фонду, виконання яких забезпечується шляхом залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг);
• виконує інші функції, пов’язані із здійсненням нагляду за діяльністю Фонду.

Керівнику підрозділу внутрішнього аудиту забороняється займати посади в інших юридичних особах, громадських організаціях чи займатися підприємницькою діяльністю.

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту має право вимагати позачергового скликання засідання Наглядової ради.

Працівники підрозділу внутрішнього аудиту під час виконання своїх функціональних обов’язків мають право на ознайомлення з документами, інформацією, письмовими поясненнями з питань діяльності Фонду, право на доступ до системи автоматизації операцій Фонду та на отримання письмових пояснень від керівників і працівників Фонду з питань, що виникають під час проведення перевірки та за її результатами.

 

Стаття 9. Статутний капітал та бюджет Фонду

Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України та за рахунок інших джерел, не заборонених законом, у розмірі, необхідному для забезпечення виконання статутних завдань Фонду.

Внесок до статутного капіталу Фонду може бути зроблений у вигляді грошових коштів, будь-якого майна або майнових прав, що не заборонені законодавством України.

Статутний капітал Фонду повністю формується не пізніше шести місяців з моменту державної реєстрації Фонду, а у випадку збільшення статутного капіталу – не пізніше шести місяців з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту Фонд, при цьому формування статутного капіталу Фонду частинами допускається.

Формування статутного капіталу Фонду з непідтверджених джерел забороняється.

Рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу Фонду приймається в порядку, встановленому законодавством та статутом Фонду.

Річний бюджет Фонду, що формується за рахунок державних коштів, має бути достатнім для досягнення, принаймні, мінімальних цілей в сфері енергоефективності, визначених міжнародними зобов’язаннями України.  Для цієї мети Кабінет Міністрів України може час від часу збільшувати статутний капітал Фонду або надавати фінансування з Державного бюджету України до Фонду іншим чином відповідно до законодавства.

Додатково Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про здійснення додаткового фінансування Фонду за рахунок перерозподілу коштів, що передбачені Державним бюджетом України на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, за рахунок економії видатків на зазначену вище програму, що виникла внаслідок впровадження заходів з енергоефективності за програмами Фонду. Порядок такого перерозподілу та визначення розміру економії видатків на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання  будинків  і  споруд та прибудинкових територій), вивезення  побутового  сміття та рідких нечистот встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наглядова рада визначає розподіл бюджету для фінансування діяльності Фонду та утримання Фонду.

Фонд може отримувати гранти або залучати кошти іншим чином з будь-яких державних чи приватних джерел, які не заборонені законодавством, з урахуванням обмежень, що встановлені цим Законом.

Фонд не має права випускати боргові цінні папери, залучати кошти на умовах позики, кредиту чи на інших умовах, які передбачають плату за користування коштами та обов’язковість їхнього повернення.

Стаття 10. Майно Фонду

Фонд самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Майно Фонду становлять основні та оборотні активи, інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі Фонду.

Джерелами формування майна та коштів Фонду можуть бути:

• грошові та матеріальні внески засновника та учасників;
• доходи, отримані у результаті діяльності Фонду;
• доходи від цінних паперів;
• кошти, залучені від державних та приватних інвесторів на поворотній або безповоротній основі;
• кошти, надані міжнародними організаціями на поворотній або безповоротній основі;
• кошти, передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання програм Фонду;
• майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
• інші джерела, не заборонені законодавством України.

Основні засоби, що є державною власністю і надане Фонду в господарське відання, користування чи управління, включається до його активів, але не може бути відчужене у будь-який спосіб без рішення засновника. Списання та передача державного майна здійснюються відповідно до законодавства.

Все нерухоме майно, передане до статутного капіталу Фонду або набуте Фондом на законних підставах, є його власністю. Державне майно, передане Фонду в господарське відання, користування чи управління, не включається до статутного капіталу Фонду та використовується в порядку, передбаченому цим Законом.

Фонд несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що є його власністю, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд може набувати майнових та особистих немайнових прав, обов’язків і здійснювати їх, вчиняти правочини відповідно до вимог законодавства.

 

Стаття 11. Відповідальність Фонду та його посадових осіб

Фонд не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов’язаннями Фонду, крім випадків, передбачених законодавством.

Посадові особи Фонду несуть відповідальність перед Фондом за збитки, завдані Фонду їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом.

Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед Фондом є солідарною.

Стаття 12. Незалежність Фонду

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється у будь-який спосіб втручатись у діяльність Фонду, а також будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників Фонду у ході виконання ними службових обов’язків, за винятком випадків, передбачених законом та статутом Фонду.

Шкода, заподіяна Фонду внаслідок такого втручання та/або внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягає відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

 

Стаття 13. Надходження від діяльності Фонду

Надходження Фонду, одержані у результаті його фінансової та іншої діяльності спрямовується на фінансування його статутної діяльності.

Фонд утворює спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю, у порядку, встановленому законодавством та статутом.

Стаття 14. Принципи роботи Фонду

У своїй діяльності Фонд керується такими принципами:

• прозорості;
• економічної ефективності;
• законності;
• конкурентності;
• добровільності;
• відповідальності;
• свободи вибору клієнтом виконавця робіт (надавача послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель (енергетичного аудитора), будівельної компанії, банку або іншого посередника в порядку та згідно з вимогами, визначеними Фондом;
• єдиного підходу до порядку залучення енергетичних аудиторів, банків-партнерів та інших посередників, осіб, що здійснюють верифікацію проектів, тощо;
• контролю якості послуг, що надаються учасниками процесу;
• остаточної верифікації Фондом або незалежними особами, залученими Фондом на договірній основі, проектів після їх завершення.

Стаття 15. Функції Фонду

З метою виконання завдань, визначених цим Законом та статутом, Фонд здійснює фінансові, технічні та інші функції.

Фінансові функції Фонду включають:

• надання кредитів, грантів, гарантій, забезпечень та будь-якого іншого фінансування юридичним та фізичним особам, а також банкам-партнерам та іншим посередникам, з метою реалізації проектів з енергоефективності;
• розробку та надання фінансових продуктів, що є прийнятними для інвестицій в точки зору енергоефективності;
• фінансову оцінку проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів на фінансування та проектів чинним фінансовим вимогам Фонду;
• оцінку ризиків для проектів та одержувачів фінансування (позичальників, бенефіціарів), інституційна оцінка ризиків, тощо;
• розробка фінансових критеріїв відповідності для банків та інших фінансових посередників, що залучатимуться до проектів, що фінансуватимуться Фондом;
• регулярний періодичний моніторинг кредитного та інвестиційного портфелю та його оптимізація;
• співпраця з банками та іншими посередниками при розробці, впровадженні та оцінці якості продуктів Фонду;
• співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та донорами;
• залучення та управління фінансовими ресурсами Фонду;
• розробку фінансових планів та бюджетів, моніторинг та звітність про фінансові результати;
• інші функції, передбачені статутом Фонду та його внутрішніми правилами;

Технічні функції Фонду включають:

• впровадження кращих практик та досвіду у сфері енергоефективності, технічне навчання та консультації у сфері енергоефективності;
• технічну оцінку проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів на фінансування та проектів чинним технічним вимогам Фонду;
• розробку технічних критеріїв відповідності для банків та інших фінансових посередників, що залучатимуться до проектів, що фінансуватимуться Фондом;
• розробку рекомендацій з відбору будівельних компаній та інших підрядників для одержувачів фінансування Фонду;
• розробку критеріїв відповідності осіб, які можуть залучатися до здійснення верифікації проектів після їх завершення;
• підготовку переліку заходів з енергоефективності, на реалізацію яких може надаватися фінансування Фондом, а також розробку та впровадження пакетів заходів, що є прийнятними для інвестицій в точки зору енергоефективності;
• постійний моніторинг та аналіз якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участі Фонду, підготовка відповідних звітів для розгляду Наглядовою радою;
• нагляд за станом реалізації проектів з енергоефективності під час їх виконання;
• здійснення верифікації проектів після їх завершення та організація незалежної верифікації залученими особами;
• збір інформації про фактичну економію енергії внаслідок заходів, що фінансуються Фондом;
• створення та ведення баз даних проектів, реалізованих з використанням фінансування Фонду, та їхнього ефекту, а також будь-яких інших баз даних, яких може потребувати Фонд.
• реалізацію інших функцій, визначених статутом та внутрішніми правилами Фонду.

Інші функції Фонду включають:

• розробку маркетингових та комунікаційних кампаній, дослідження відповідних ринків (послуг з будівництва, будівельних матеріалів, послуг енергетичного аудиту тощо);
• проведення комунікаційних заходів, пов’язаних з підвищенням обізнаності та рівня знань населення в сфері енергозбереження та енергоефективності;
• підтримку онлайн-платформи Фонду.

Фонд має право, в межах та порядку, визначених Наглядовою радою, залучати юридичних та фізичних осіб – підприємців на договірній основі для виконання окремих функцій (аутсорсинг).

 

Стаття 16. Технічний та Фінансовий офіси Фонду

Фінансові та технічні функції Фонду виконуються його структурними підрозділами – Фінансовим офісом та Технічним офісом відповідно.

Керівниками Фінансового офісу та Технічного офісу є фінансовий директор та технічний директор відповідно.

У процесі оцінки проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів та проектів чинним вимогам Фонду Фінансовий офіс та Технічний офіс діють незалежно один від одного та від будь-яких інших органів або посадових осіб Фонду.

Стаття 17. Особливості фінансування Фондом

Фонд має право надавати фінансування відповідно до правил і програм, прийнятих Наглядовою радою.

Кінцевими бенефіціарами фінансування Фонду є власники (співвласники) будівель або інші особи, яким надані повноваження приймати рішення щодо проведення поточного або капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення відповідної будівлі, зокрема, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, управителям будинків, та іншим заявникам, які мають право здійснювати заходи з енергоефективності стосовно відповідної будівлі, які уповноваженні реалізовувати заходи енергоефективності відносно будівлі.

Фонд має право надавати будь-які види фінансування, зокрема, кредити, гранти, гарантії, забезпечення тощо, лише на проекти та програми, що відповідають вимогам правил і положень Фонду, затверджених Наглядовою радою. Порядок реалізації проектів в галузі енергоефективності та отримання коштів визначаються Наглядовою радою. Така процедура передбачає, що будь-який проект, програма, грант, кредит або інше фінансування з боку Фонду залежить від його схвалення Технічним офісом та Фінансовим офісом. Відсутність такого схвалення не може бути замінена рішенням жодного іншого органу Фонду. Будь-які угоди про фінансування з боку Фонду є дійсними лише за умови їхнього схвалення Фінансовим офісом та Технічним офісом та схвалення Дирекцією.

Наглядова рада встановлює порядок подання та розгляду апеляцій щодо відмови заявки на фінансування.

Фонд має право надавати фінансування заявникам безпосередньо або через посередників.

Задля надання непрямого фінансування, Фонд має право укладати угоди з банками-партнерами або іншими посередниками, відповідно до яких Фонд буде надавати кредити, гранти або інші види фінансування, які банки будуть зобов’язані використовувати в якості джерела фінансування кредитів своїм клієнтам для здійснення заходів енергоефективності при умові дотримання правил Фонду.

Грантом, що надає Фонд, у розумінні цього Закону є безповоротна фінансова допомога, що надана прямо або опосередковано визначеним відповідно до правил Фонду юридичним особам та/або фізичним особам, для реалізації передбачених цим Законом заходів з енергоефективності або для відшкодування частини вартості таких заходів після їх реалізації згідно з правилами Фонду та відповідними договорами.

Гранти надаються Фондом виключно в межах та обсягах, визначених основними напрямами діяльності Фонду та стратегією розвитку Фонду.

 

Стаття 18. Заходи з енергоефективності, що фінансуються Фондом

Заходи з енергоефективності, які можуть повністю або частково фінансуватися Фондом, включають:

• здійснення термомодернізації та значної реконструкції будівель;
• впровадження автоматизованих систем моніторингу та управління;
• встановлення високоефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання, а також заміна існуючих систем та обладнання більш ефективними;
• інші заходи, які призводять до зменшення споживання енергетичних ресурсів при незмінній або кращій якості надання житлово-комунальних послуг у рентабельний спосіб.

Заходи з енергоефективності стосовно існуючих будівель є рентабельними, економічно обґрунтованими та сприяють досягненню цілей, що встановлені законодавством в сфері енергоефективності.

Фінансування впровадження заходів з термомодернізації та значної реконструкції будівель має здійснюватися за умови наявності сертифікату енергетичної ефективності будівель з урахуванням доцільного рівня енергетичної ефективності будівель, якщо інше не передбачено цим Законом.

Наглядовою радою за поданням Дирекції Фонду встановлюються заходи з енергоефективності, що здійснюються із залученням фінансування Фонду. Перелік таких заходів оприлюднюється на офіційній веб-сайті Фонду в мережі Інтернет.

 

Стаття 19. Вимоги до реалізації проектів енергоефективності

Наглядова рада визначає вимоги щодо проектів, які можуть фінансуватися за рахунок Фонду, та заявників, які можуть отримувати фінансування, документів та інформації, які вимагаються від заявника.

Наглядова рада також визначає вимоги щодо:

• енергетичного аудиту, що здійснюється за кошти або із залученням коштів Фонду;
• осіб, що здійснюють остаточну верифікацію завершених проектів;
• обладнання та матеріалів.

Фонд має віддавати перевагу підтримці проектів, обладнанню та матеріалам, енергоефективність яких є вищою за мінімальні стандарти і норми, що вимагаються законом, або вище середніх значень, доступних на ринку (коли мінімальні стандарти і норми відсутні).

Вимоги щодо прийнятності встановлюються з урахуванням вимог законодавства щодо енергетичних характеристик будівель.

Фонд має на меті досягнення середнього рівня економії споживання енергетичних ресурсів принаймні у 20 відсотків за сукупністю всіх проектів, що фінансуватимуться Фондом або спільно з Фондом. Мінімальні цільові рівні економії споживання енергетичних ресурсів для окремих проектів можуть встановлюватися в залежності від типу, характеру, розміру ті інших параметрів проекту.

Стаття 20. Збір даних та аналітична робота Фонду

Фонд контролює результати впровадження засобів енергоефективності, збирає та зберігає дані про такі результати, фактичну економію енергоресурсів, коштів за програмами енергоефективності, що здійснюються з участю Фонду.

Для забезпечення проведення моніторингу, систематизації даних про результати впровадження заходів з енергоефективності та проведення аналітичної роботи Фонд має право використовувати інформацію бази даних звітів про результати обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування будівель, яка формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива.

З метою забезпечення прозорості, Фонд збирає, зберігає, аналізує та оприлюднює у порядку визначеному Наглядовою радою консолідовану інформацію про кожний проект, що повністю або частково фінансується за рахунок Фонду, та визначені результати щодо економії енергії, включаючи проекти, в яких Фонд встановив погану якість будівельних робіт, послуг енергетичного аудиту, обладнання, матеріалів, що не відповідають правилам та критеріям Фонду.

Стаття 21. Контроль якості реалізації та верифікації проектів енергоефективності

Фонд має право протягом строку реалізації проекту енергоефективності здійснювати:

• перевірки стану дотримання умов договорів з боку банків-партнерів та інших посередників, будівельних компаній, виконавця робіт (надавача послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, позичальників;
• вносити пропозиції щодо усунення недоліків реалізації проектів;
• проводити остаточну перевірку якості реалізації та результатів проектів з енергоефективності та енергозбереження (верифікація), а також залучати для цього інших осіб;
• здійснювати інші заходи, передбачені законодавством та договорами.

 

Стаття 22. Управління ризиками

Фонд створює ефективну систему управління ризиками.

Система управління ризиками має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу Фонду для покриття всіх видів ризиків.

Фонд може утворювати постійно діючий підрозділ з управління ризиками, який відповідає за впровадження внутрішніх положень та процедур управління ризиками відповідно до визначених Наглядовою радою стратегії та політики управління ризиками.

 

Стаття 23. Облік та звітність

Фонд зобов’язаний вести облік своїх операцій, готувати та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів, а також згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Фонд складає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

Річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора визначаються Наглядовою радою у порядку визначеному законодавством.

 

Стаття 24. Оприлюднення інформації про діяльність Фонду

Обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет підлягає така інформація:

• цілі діяльності Фонду та стан їх досягнення;
• квартальна, річна фінансова звітність Фонду, включаючи (за наявності) джерела його фінансування;
• аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності Фонду;
• статут Фонду у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;
• біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) членів дирекції Фонду (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних);
• біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) голови та членів Наглядової ради (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їхнє членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів Наглядової ради є незалежним;
• імена та контактні дані керівників підрозділів Фонду;
• річні звіти Наглядової ради та дирекції Фонду;
• структура, принципи формування і розмір винагороди чи заробітної плати Директора, членів Дирекції та членів наглядової ради Фонду і додаткові блага, які вони отримують (або на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням; та
• інша інформація, рішення про оприлюднення якої прийнято Наглядовою радою.

Фонд оприлюднює річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком щодо неї, до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

 

Стаття 25. Порядок припинення Фонду

Фонд припиняє свою діяльність в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації відповідно до законодавства.

Рішення про припинення Фонду приймається Кабінетом Міністрів.

У випадку ліквідації Фонду всі кошти, що залишились після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України.

Стаття 26. Прикінцеві та перехідні положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини третьої статті 18 цього Закону, яка набирає чинності з моменту набрання чинності Законом України “Про енергетичну ефективність будівель”.
2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. До призначення членів Наглядової ради, зазначених у пункті 1 частини п’ятої статті 4 цього Закону, але не більше ніж протягом шести місяців від дати державної реєстрації Фонду, обов’язки таких членів Наглядової ради виконуватимуть Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку та торгівлі України, Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністр фінансів або виконуючі обов’язки міністрів, залежно від обставин, або, за розпорядженням відповідного міністра або виконуючого обов’язки міністра – заступник такого міністра.
4. До призначення незалежних членів Наглядової Ради у відповідності до статті 5 цього Закону, але не більше ніж протягом дев’яти місяців від дати державної реєстрації Фонду, Наглядова Рада є повноважною, якщо призначено щонайменше три члени Наглядової Ради.
5. Фінансування термомодернізації та капітального ремонту будівель без наявності сертифіката енергетичної ефективності будівель дозволяється Наглядовою радою до моменту, коли сертифікація енергоефективності будівель буде впроваджена відповідно до вимог Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”.
6. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

• частину другу статті 3 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456, зі змінами) доповнити абзацом третім такого змісту:

“Особливості управління Фондом енергоефективності визначаються Законом України “Про Фонд енергоефективності””.

• у Законі України “Про енергозбереження” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 283, зі змінами):

статтю 3 доповнити новим пунктом такого змісту:

“л) стимулювання здійснення заходів з енергоефективності та енергозбереження, у тому числі через програми Фонду енергоефективності.”;

доповнити новою статтею:

“14-1. Фонд енергоефективності.

З метою стимулювання фізичних та юридичних осіб для здійснення заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності в Україні створюється Фонд енергоефективності, порядок діяльності якого визначається законом.

Ресурси Фонду енергоефективності формуються за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародних фінансових організацій, грантів, що надаються відповідно до міжнародних угод, та інших, не заборонених законом джерел

Кошти Фонду спрямовуються на забезпечення кредитування фізичних та юридичних осіб та надання грантів для підтримки заходів з енергозбереження у будівлях.”;

• статтю 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514, зі змінами) доповнити після частини четвертої новою частиною такого змісту:

“7. У випадку отримання кредитів за програмами Фонду енергоефективності, у порядку, визначеному Законом України “Про Фонд енергоефективності”, витрати за ним розподіляються в платіжному документі між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників не передбачено іншого порядку розподілу витрат.”;

У зв’язку з цим частини сьома-десята вважати відповідно частинами восьмою-одинадцятою;

• пункт 3 частини четвертої статті 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343, зі змінами) після слів “якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень” доповнити словами та знаками “(крім випадків будівництва, що здійснюються із залученням коштів Фонду енергоефективності)”;
• частину першу статті 15 Закону України “Про інвестиційну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646, зі змінами) доповнити знаком та словами “, крім випадків будівництва, що здійснюються із залученням коштів Фонду енергоефективності.”;
• частину першу статті 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 29, ст. 262) доповнити новим пунктом 3 такого змісту:

“3) витрати на сплату кредиту, залученого за програмами Фонду енергоефективності;”;

У зв’язку з цим пункти 3-4 відповідно вважати пунктами 4-6.

7. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;

забезпечити утворення Фонду енергоефективності, формування його органів управління.

Голова Верховної Ради України                                                               А. Парубій

 Інформаційне повідомлення про проведення публічного громадського обговорення