Проект Закону України “Про орендне житло”

21.07.2016

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮВ. ГРОЙСМАН

“        ”                        2016 р.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

 

Про орендне житло

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади створення та використання орендного житла.

Стаття 1. Визначення термінів

  1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) допоміжні приміщення – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації орендного будинку та побутового обслуговування його мешканців (вестибюлі, колясочні, комори, сміттєкамери, горища, сходові клітини, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення тощо);

2) житлове приміщення – приміщення (помешкання), яке відповідає вимогам для жилих приміщень в орендному будинку та придатне для проживання;

3) замовник будівництва орендного будинку – фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

4) нежитлове приміщення орендного будинку (далі – нежитлове приміщення) – ізольоване приміщення у орендному будинку, що не належить до орендного житла та допоміжних приміщень;

5) орендне житло – житлове приміщення, розміщене у орендному будинку;

6) орендний будинок – будівля капітального типу, яка складається з орендного житла, що підлягає передачі в найм (оренду) фізичним та юридичним особам. В орендному будинку можуть також бути розташовані нежитлові та допоміжні приміщення;

7) управитель орендного будинку (далі – управитель) – суб’єкт господарювання, який за договором із власником орендного будинку забезпечує належне утримання, експлуатацію та ремонт орендного будинку і прибудинкової території, ефективного використання орендного житла, нежитлових приміщень та забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб його наймачів (орендарів);

8) управління орендним будинком – діяльність щодо забезпечення належного утримання, експлуатації та ремонту орендного будинку і прибудинкової території, ефективного використання орендного житла, нежитлових приміщень та забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб його наймачів (орендарів).

Стаття 2. Сфера дії Закону

  1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, що виникають при будівництві орендних будинків та реалізації їх власниками і наймачами (орендарями) своїх прав та обов’язків.
  2. До правовідносин, пов’язаних із наймом (орендою) орендного житла, застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо найму (оренди) житла з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
  3. До правовідносин, пов’язаних із орендою нежитлових та допоміжних приміщень, застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо оренди нерухомого майна з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 3. Особливості правового статусу орендного будинку

  1. Право власності на орендний будинок може належати одній особі чи двом або більше особам на праві спільної сумісної або часткової власності.
  2. Об’єктом права власності та інших речових прав є орендний будинок в цілому. Орендний будинок є неподільним майном і не може бути поділений в натурі, а також його частка не може бути виділена в натурі.
  3. Орендне житло використовується виключно для передачі його в найм (оренду) і не може бути передано у власність наймачу (орендарю). Нежитлові та допоміжні приміщення належать до неподільного майна орендного будинку та не можуть бути передані у власність наймачу (орендарю).

Нежитлові та допоміжні приміщення можуть передаватися в оренду.

Орендне житло, нежитлові та допоміжні приміщення не можуть бути самостійним об’єктом державної реєстрації права власності та інших речових прав.

  1. Зміна статусу орендного будинку, переобладнання орендного житла в нежитлові приміщення не допускається, до виключення його з реєстру орендного житла.

Виключення орендного будинку з реєстру орендного житла здійснюється не  раніше ніж через 10 років після включення.

Стаття 4. Формування фонду орендного житла

  1. Фонд орендного житла формується:

із  збудованих будинків, за умови, що такі будинки  збудовано не більше ніж 3 роки тому, як їх прийнято в експлуатацію, та вони відповідають вимогам цього Закону;

шляхом нового будівництва орендних будинків та реконструкції будівель з метою їх подальшого використання як орендних будинків, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів приватних юридичних та фізичних осіб.

  1. Фонд орендного житла складається з орендних будинків державної, комунальної та приватної форм власності.
  2. Функції замовника будівництва орендних будинків за рахунок державних коштів, а також коштів, залучених державою, у тому числі під державні гарантії, покладаються на державну спеціалізовану фінансову установу, яка визначається Кабінетом Міністрів України, як державного замовника будівництва.

Функції замовника будівництва орендних будинків за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також коштів, залучених органами місцевого самоврядування, у тому числі під місцеві гарантії, можуть покладатись на державну спеціалізовану фінансову установу, яка визначається Кабінетом Міністрів України, як державного замовника будівництва, або на виконавчі органи відповідних рад чи утворені ними юридичні особи.

Обсяги необхідного фінансування будівництва та участі в утриманні фонду орендного житла комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів формуються відповідно до місцевих програм забезпечення житлом громадян,  затверджених органами місцевого самоврядування.

Стаття 5. Особливості будівництва орендних будинків

  1. Будівництво орендних будинків здійснюється відповідно до законодавства у сфері містобудування, державних будівельних норм і правил з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
  2. Вимоги до мінімальних розмірів орендного житла в орендних будинках визначаються державними будівельними нормами.

Площа нежитлових приміщень в орендному будинку не може перевищувати двадцяти відсотків від загальної площі такого будинку.

  1. Орендне житло повинно бути придатне для проживання та може бути обладнане майном (меблі, побутова техніка та інші предмети домашнього вжитку, а також засоби зв’язку).
  2. Земельна ділянка для будівництва та подальшої експлуатації орендного будинку із земель державної та комунальної власності надається безоплатно в постійне користування у порядку, визначеному Земельним кодексом України.
  3. Замовник будівництва орендного будинку звільняється від перерахування коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Стаття 6. Облік орендного житла

  1. Орендне житло підлягає обліку. Облік орендного житла здійснюється органом місцевого самоврядування за місцем розміщення такого будинку.
  2. Для здійснення обліку органи місцевого самоврядування ведуть реєстр орендного житла на території відповідного населеного пункту (далі – реєстр).
  3. Відомостями щодо орендного житла, які підлягають обліку, є:

адреса орендного будинку;

інформація про власника(ів) орендного будинку;

інформація про управителя орендного будинку;

кількість та площа орендного житла в орендному будинку.

  1. Порядок обліку орендного житла та виключення його з реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
  2. Реєстр є відкритим, органи місцевого самоврядування забезпечують вільний доступ до даних реєстру шляхом їх оприлюднення на своїх офіційних веб-сайтах, а також наданням інформації за запитами у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Стаття 7. Управління орендним будинком

  1. Управління орендним будинком здійснюється його власником або уповноваженою ним особою.

У разі, якщо орендний будинок перебуває у державній власності, управління таким будинком від імені держави України здійснюють органи державної влади або інші уповноважені ними суб’єкти.

 У разі, якщо орендний будинок перебуває у комунальні власності, управління таким будинком здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування або інші уповноважені цими органами суб’єкти.

  1. За рішенням власника функції з управління орендним будинком можуть передаватися управителю.

Управитель орендного будинку державної власності визначається за результатами конкурсу, порядок проведення якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування житлової політики.

Управитель орендного будинку комунальної власності визначається за результатами конкурсу, порядок проведення якого затверджується відповідною місцевою радою.

  1. Управління орендним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління орендним будинком (далі – договір управління).

Істотними умовами договору управління є:

предмет договору;

характеристика орендного будинку (будинків), що передається (передаються в управління);

строк дії договору;

ціна (вартість) послуг з управління;

порядок оплати послуг з управління;

права та обов’язки сторін;

відповідальність сторін;

умови та порядок розірвання договору.

Умови договору управління орендним будинком державної чи комунальної форми власності повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

  1. Вартість послуг з управління орендним будинком встановлюється за згодою сторін у договорі управління.

У разі, якщо орендний будинок перебуває у державній чи комунальній власності, вартість послуг з управління встановлюється виходячи з розміру плати за користування орендним житлом, нежитловими приміщеннями та рівнем сплати відшкодування вартості житлово-комунальних послуг наймачами за відповідний розрахунковий період відповідно до методики, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування житлової політики.

Стаття 8. Договір найму (оренди) орендного житла

  1. Власник або управитель орендного будинку розміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації та на своєму офіційному веб-сайті оголошення про намір передати орендне житло у найм (оренду), у якому зазначає характеристики вільних житлових приміщень (площа, поверх, кількість кімнат тощо), вартість найму (оренди) та адресу, за якою приймаються заяви щодо найму (оренди).

У порядку черговості надходження заяв, власник або управитель укладає із заявниками договори найму (оренди), які є єдиною підставою для заселення орендного житла.

Зазначені приміщення надаються в найм (оренду) незалежно від перебування заявника на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Не менше ніж 10 відсотків загальної кількості житлових приміщень в орендних будинках надаються громадянам, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Житлові приміщення в орендних будинках не надаються іноземним громадянам, особам без громадянства, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів, учасниками яких є Україна.

  1. За договором найму (оренди) орендного житла одна сторона (наймодавець) – власник або управитель, передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) орендне житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Істотними умовами договору найму (оренди) орендного житла є:

сторони договору (додатково зазначаються члени сім’ї та інші особи, які проживатимуть в орендованому житлі, у разі їх наявності);

предмет договору;

характеристика орендного житла, що передається в найм (оренду);

розмір плати за користування орендним житлом;

перелік житлово-комунальних послуг;

строк дії договору;

порядок та умови внесення оплати за найм (оренду), умови його зміни;

права та обов’язки сторін;

умови реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання наймача і членів його сім’ї;

відповідальність сторін;

умови та порядок розірвання договору.

Умови договору найму (оренди) орендного житла повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

  1. Власник або управитель не може відмовити фізичній або юридичній особі в укладенні договору найму (оренди) орендного житла, окрім випадків відсутності вільних житлових приміщень або наявності у таких фізичних або юридичних осіб заборгованості з плати за найм (оренду) орендного житла.
  2. Наймач житлового приміщення має право зареєструвати орендоване житлове приміщення своїм місцем проживання у порядку, визначеному законодавством.
  3. Договір найму (оренди) житлових приміщень в орендних будинках укладається на строк не менше ніж один рік, з правом подальшої пролонгації терміну договору.
  4. У разі невиконання чи неналежного виконання наймачем орендного житла умов договору найму (оренди) орендного житла такий договір може бути розірвано наймодавцем в односторонньому поряду згідно з умовами договору, зокрема, з таких причин:

1) заборгованість  наймачем плати за найм (оренду) орендного житла за два місяці поспіль;

2) порушення наймачем правил користування орендованим житлом, встановлених наймодавцем;

3) якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку;

4) приведення наймачем орендного житла у непридатність для його використання або інші підстави, встановлені законом.

Наймодавець зобов’язаний повідомити наймача (орендаря) у письмовій формі про наміри одностороннього розірвання договору найму (оренди) за один місяць до розірвання, надавши обґрунтування.

Дія договору найму (оренди) житлового приміщення припиняється у зв’язку зі знищенням житла або у разі смерті одинокого наймача.

  1. Зміна власника чи форми власності орендного будинку не є підставою для припинення договору найму (оренди) орендного житла.
  2. Наймач житлового приміщення не має права передавати орендоване житлове приміщення в піднайм.
  3. Наймач житлового приміщення не має права використовувати орендоване житлове приміщення для ведення господарської діяльності.

Стаття 9. Плата за найм (оренду) орендного житла         1. Плата за користування житловим приміщенням в орендованому житлі, що належить приватним юридичним та фізичним особам на праві приватної власності, встановлюється договором найму (оренди) та складається з щомісячних платежів за:         1) користування орендним житлом; 2) відшкодування вартості комунальних послуг відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів;3) відшкодування витрат на утримання орендного будинку, споруд та прибудинкової території.         Розмір плати за користування орендним житлом не може включати в себе вартість отриманої вигоди від пільг, передбачених частинами четвертою та п’ятою статті 5 цього Закону, отриманих замовником або власником при будівництві та експлуатації орендного будинку.         Зміна розміру плати за користування орендним житлом в орендних будинках може здійснюватися не частіше ніж один раз на рік.         Власник або управитель орендного будинку зобов’язаний письмово повідомити наймача про зміну розміру плати за користування житловим приміщенням та/або зміну вартості відшкодування комунальних послуг не пізніше ніж за один місяць до зміни, надавши обгрунтування.         2. Плата за користування житловим  приміщенням в орендованому житлі, що належить до державної та комунальної форми власності, встановлюється договором найму (оренди) та складається з щомісячних платежів за:         1) користуванням орендним житлом;         2) відшкодування вартості комунальних послуг відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів;         3) відшкодування витрат на утримання орендного будинку, споруд та прибудинкової території.         Плата за користування орендним житлом, що належить до державної та комунальної форми власності, розраховується, на підставі Методик розрахунку орендної плати за державне, комунальне майно та пропорції її розподілу, визначених Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування.         Плата, отримана за користування орендним житлом в орендних будинках державної та комунальної форми власності, зараховується до відповідного державного або місцевого бюджету та може спрямовуватися на придбання, реконструкцію, будівництво іншого орендного житла або капітальний ремонт існуючого, за вирахуванням плати за управління орендним будинком, що зараховується на розрахунковий рахунок управителя, та частини, що спрямовується для виконання організаційних функцій, пов’язаних з передачею в управління, суб’єктом, уповноваженим на укладання відповідного договору управління.         Методика розподілу плати за користування орендним житлом між  відповідним бюджетом, орендодавцем і управителем для орендних будинків державної форми власності затверджується Кабінетом Міністрів України.             Стаття 10. Особливості оренди нежитлових та допоміжних приміщень в орендному будинку державної чи комунальної форми власності

  1. Власник або управитель орендного будинку державної чи комунальної форми власності (далі – орендодавець) розміщує в місцевих офіційних друкованих засобах масової інформації та на своєму офіційному веб-сайті оголошення про намір передати нежитлові приміщення в оренду, у якому зазначає характеристики нежитлових та допоміжних приміщень, вартість оренди та адресу, за якою приймаються заяви щодо оренди.
  2. Фізичні та юридичні особи (далі – орендарі), які бажають укласти договір оренди нежитлового та допоміжного приміщення в орендному будинку державної чи комунальної форми власності, направляють орендодавцю заяву до якої додаються:

проект договору оренди;

копії установчих документів орендаря/копії сторінок паспорта для фізичної особи (сторінки 1, 2 та сторінка із зазначенням останнього місця проживання);

копія ліцензії орендаря на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (у разі якщо на об’єкті оренди передбачається здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню).

Заява подається у довільній формі, із зазначенням ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для юридичних осіб/реєстраційного номеру облікової картки платника податків для фізичних осіб (крім тих, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті).

Приймання заяв про оренду здійснюється протягом 10 робочих днів   після розміщення оголошення.

У разі, якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником.

У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди, порядок проведення якого затверджується: Кабінетом Міністрів  України – для орендних будинків державної власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, – для орендних будинків комунальної форми власності, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування – для орендних будинків, що перебувають у комунальній власності.

За результатами проведеного конкурсу орендодавець укладає договір оренди нежитлових та допоміжних приміщень в орендному будинку (далі – об’єкт оренди).

  1. Для визначення вартості нежитлових та допоміжних приміщень проводиться незалежна оцінка об’єкта оренди у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка об’єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об’єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка об’єкта оренди.

4. Методика розрахунку орендної плати за користування нежитловими приміщеннями в орендному будинку затверджується Кабінетом Міністрів  України.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується  як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

  1. Передача об’єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Істотними умовами договору оренди є:

об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

строк дії договору;

орендна плата з урахуванням її індексації та строки її внесення;

відновлення орендованого майна та умови його повернення;

права та обов’язки сторін, у тому числі обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна;

забезпечення виконання зобов’язань за договором – неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

порядок здійснення орендодавцем  контролю за станом об’єкта оренди;

відповідальність сторін;

страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Умови договору повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

  1. Орендар сплачує орендну плату за користування нежитловими приміщеннями в будь-якому випадку навіть за той час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає і не залежали від вини орендодавця; незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

 7. Плата, отримана за користування об’єктом оренди в орендних будинках державної чи комунальної форми власності, зараховується до відповідного державного або місцевого бюджету та спрямовується на придбання, реконструкцію, будівництво іншого орендного житла або капітальний ремонт існуючого, за вирахуванням плати за управління орендним будинком, що зараховується на розрахунковий рахунок управителя, та частини, що спрямовується для виконання організаційних функцій, пов’язаних з передачею в управління, суб’єктом, уповноваженим на укладання відповідного договору управління.8. Методика розподілу орендної плати за користування нежитловими приміщеннями  між  відповідним бюджетом, орендодавцем і управителем для орендних будинків державної форми власності затверджується Кабінетом Міністрів  України. Методика розподілу орендної плати за користування нежитловими приміщеннями між відповідним бюджетом, орендодавцем і управителем затверджується органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для орендних будинків, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування  (для орендних будинків об’єктів, що перебувають у їх комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для орендних будинків державної форми власності.

  1. Орендна плата встановлюється у грошовій формі.
  2. Поточний ремонт нежитлових та допоміжних приміщень, переданих в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
  3. Капітальний ремонт нежитлових та допоміжних приміщень, переданих в оренду, проводиться орендодавцем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
  4. Орендар має право передати в суборенду об’єкт оренди чи його частину, згідно з умовами, передбаченими договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду.

Договір суборенди має враховувати умови договору оренди.

  1. Ризик випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди.

Орендар, який затримав повернення об’єкта оренди орендодавцю, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди.

  1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

банкрутства орендаря;

знищення об’єкта оренди;

ліквідації юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи, яка була орендарем або орендодавцем;

смерті фізичної особи-підприємця, яка була орендарем або орендодавцем.

  1. Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, на рівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Орендар  може  вимагати  повернення  орендованого  майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним,  відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

 

Стаття 11. Особливості надання комунальних послуг в орендному будинку

  1. Споживачем комунальних послуг в орендному будинку є його власник, а у разі укладення ним договору управління орендним будинком – управитель.
  2. Власник орендного будинку або управитель забезпечує наймачів орендного житла, нежитлових та допоміжних приміщень в орендному будинку комунальними послугами відповідно до умов договору найму (оренди).

Власник або управитель зобов’язані забезпечити окремий облік наданих комунальних послуг для житлових, нежитлових та допоміжних приміщень відповідно.

  1. До власника або управителя орендного будинку в частині надання комунальних послуг для житлових приміщень виконавці комунальних послуг застосовують ціни/тарифи на такі послуги, які встановлені уповноваженим органом для населення.

 

 

 

 

Стаття 12. Відповідальність за порушення вимог цього закону

За порушення вимог цього закону при новому будівництві та утриманні орендних будинків суб’єкти господарювання несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 13. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:1)  У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27 із наступними змінами) :частину другу статті 92 доповнити пунктом “е” такого змісту:«е) підприємства, установи, організації для будівництва орендних будинків відповідно до Закону України «Про орендне житло»;абзац п’ятий частини другої статті 134 після слів  «місцевих бюджетів» доповнити словами «, орендних будинків»;пункт «в» частини першої статті 141 доповнити словами: «, юридичних та фізичних осіб-підприємців – власників орендних будинків».2) Статтю 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 15, ст. 99 із наступними змінами) доповнити частиною одинадцятою такого змісту:«11) Відносини щодо оренди житлових, нежитлових та допоміжних приміщень в орендних будинках державної та комунальної форми власності регулюються Законом України «Про орендне житло».3) Частину першу статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити пунктом 57 такого змісту:«57) затвердження порядку проведення конкурсу на визначення управителя орендного будинку.». 4) Абзац дванадцятий частини першої статті 4 Закону України «Про державно-приватне партнерство» (Відомості Верховної Ради України,                    2010 р., № 40, ст. 524 із наступними змінами) після слів «управління нерухомістю» доповнити словами «, будівництво орендних будинків».   5) Пункт 3 частини четвертої статті 40 Закону України                               «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними зауваженнями) після слів «соціального призначення» доповнити словом «, орендного».

  1. Кабінету Міністрів України у річний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

  Голова Верховної Ради   України

Повернутися вгору