Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення”

29.04.2020

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

Д. ШМИГАЛЬ

“     ”                     2020 р.

Закон України

Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств

у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення

________________________________________

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

І. Внести зміни до таких Законів України:

 

1. У Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) підпункт 2 пункту “а” частини першої статті 28 викласти у такій редакції:

“2) встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на теплову енергію (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), комунальні, побутові, транспортні та інші послуги;”.

 

2. У частині першій статті 3 Закону України “Про природні монополії” (Відомості Верховної Ради України,  2000 р., № 30, ст.238 із наступними змінами):

слова ““Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”,” виключити;

слова “Про питну воду та питне водопостачання” замінити словами “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”.

 

3. У Законі України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112 із наступними змінами):  

1)    доповнити статтю 10 після абзацу третього новими абзацами такого змісту: 

“затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та порядку контролю за їх додержанням;

затвердження порядків формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і централізованого водовідведення (у тому числі на принципах стимулюючого тарифоутворення);”

 У зв’язку з цим абзаци четвертий – дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим – одинадцятим.

2)    частину четверту статті 11 виключити; 3)    абзац одинадцятий статті 13 викласти у такій редакції:

“встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення;”;

3)      у статті 18-1:

частину другу виключити;

після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

“Порядок та умови узгодження суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування господарської діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, з органами місцевого самоврядування запозичень від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів встановлює Кабінет Міністрів України.”.

 

4. У Законі України “Про теплопостачання” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами):

1) абзац вісімнадцятий статті 1 викласти у такій редакції:

“тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії з урахуванням рентабельності, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із порядками формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженими відповідно до законодавства;”;

2) абзац третій частини другої статті 9 доповнити словами «та органи місцевого самоврядування.»

3) у статті 10:

після абзацу другого доповнити новими абзацами такого змісту:

“затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, та порядку контролю за їх додержанням;

затвердження порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що встановлюються органами місцевого самоврядування (у тому числі на принципах стимулюючого тарифоутворення);

затвердження порядку та умов узгодження суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування господарської діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, з органами місцевого самоврядування запозичень від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів.

У зв’язку з цим абзаци третій — шостий вважати відповідно абзацами шостим — дев’ятим;

у абзаці шостому слова “цін на теплову енергію” замінити словами “тарифів (цін) на теплову енергію”;

4) доповнити частину першу статті 11 після абзацу п’ятого новим абзацом такого змісту:

“затвердження порядку ведення та форм галузевої звітності у сфері теплопостачання;”.

У зв’язку з цим абзаци шостий —восьмий вважати відповідно абзацами сьомим — дев’ятим;

5) доповнити статтю 12 новим абзацом такого змісту:

“ведення галузевої звітності відповідно до законодавства.”;

6) у статті 13:

абзац сьомий викласти у такій редакції:

“встановлення суб’єктам господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування господарської діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, тарифів на теплову енергію, у тому числі на її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів (крім тарифів на виробництво теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках), у порядку і межах, визначених законом;”;

абзац десятий викласти у такій редакції:

погодження інвестиційних програм суб’єктів господарювання у сфері теплопостачання (крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках);

7) у статті 16:

абзац другий викласти у такій редакції:

“розроблення та затвердження порядку (методики) формування тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках;”;

абзац третій виключити;

абзаци четвертий – п’ятий викласти у такій редакції:

“ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках;

затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та порядку контролю за їх додержанням;”;

абзац шостий виключити;

абзац сьомий викласти у такій редакції:

“встановлення тарифів на виробництво теплової енергії суб’єктам господарювання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією;”;

8) абзац другий статті 161 викласти у такій редакції:

ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії;”;

9) статтю 20 викласти у такій редакції:

«Стаття 20. Загальні засади формування та встановлення тарифів на теплову енергію

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, що отримали ліцензію на провадження встановленого законодавством виду господарської діяльності, є регульованими.

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, що встановлюються органами місцевого самоврядування, визначаються згідно з порядками формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Тарифи на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках, що встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначаються  згідно з порядком (методикою), затвердженими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Тарифи на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках), на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються  органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом. Тарифи на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках, встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у межах повноважень, визначених законом.

Суб’єкти господарювання у сфері теплопостачання здійснюють розрахунки тарифів на теплову енергію, у тому числі на її виробництво, транспортування та постачання, і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи, з урахуванням вимог нормативно-правових актів, які врегульовують питання забезпечення дотримання принципів відкритості, прозорості, гласності, врахування громадської думки та доступності процесу прийняття уповноваженим органом рішення щодо встановлення тарифів на теплову енергію.

Тарифи на теплову енергію для суб’єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб’єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб’єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини шостої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб’єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб’єкта господарювання встановлених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів тарифи на транспортування та постачання теплової енергії визначаються на рівні середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.

Розрахунок середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, здійснюється за адміністративно-територіальними одиницями (Автономною Республікою Крим, областями, містами Києвом чи Севастополем) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, як середньозважених для всієї території України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування подають інформацію про встановлені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для її узагальнення та подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щокварталу, до 10 числа останнього місяця кожного кварталу, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, інформацію, необхідну для розрахунку середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії.

Середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб’єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал.

Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини шостої та/або сьомої цієї статті.

Якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини шостої та/або сьомої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб’єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб’єктом господарювання відповідно до частини шостої та/або сьомої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб’єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Тарифи на теплову енергію, що виробляється та постачається за допомогою систем автономного опалення, формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного опалення, з урахуванням собівартості виробництва і постачання теплової енергії на таких системах, а також рентабельності суб’єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Органи державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій зобов’язані прийняти рішення про зменшення встановленого ними тарифу на суму нецільового використання коштів у разі:

використання суб’єктом господарювання у сфері теплопостачання коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені програмою технічного розвитку та/або інвестиційною програмою;

використання суб’єктом господарювання у сфері теплопостачання коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені структурою тарифу.

Порядок відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, визначається порядком формування тарифів.

Спори щодо формування та встановлення тарифів на теплову енергію вирішуються в судовому порядку.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну тарифів на теплову енергію суб’єкт господарювання у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення тарифів у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.”.

10) у статті 25:

доповнити частину другу новими абзацами такого змісту:

“надавати галузеву звітність органу місцевого самоврядування, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям в установленому порядку.”;

після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:

“На посади керівників теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних та теплосервісних  організацій приймаються особи, які мають професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством професійним стандартам (за наявності), кваліфікаційним вимогам.”;

У зв’язку із цим частини третю – шосту вважати відповідно частинами четвертою – сьомою.

11) у статті 261:

частину другу виключити;

доповнити новою частиною такого змісту:

“Порядок та умови узгодження суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування господарської діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, з органами місцевого самоврядування запозичень від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів встановлює Кабінет Міністрів України.”.

 

5. У Законі України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (Відомості Верховної Ради, 2016 р., № 51, ст.833 із наступними змінами):

1) у статті 2:

абзац другий пункту 2 частини першої викласти у такій редакції: 

“діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках;”;

абзац третій пункту 2 частини першої виключити;

у частині другій слова ““Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”, “Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання”” виключити;

2) у частині першій статті 17:

у пункті 3:у абзаці другому після слів “комунальних послуг,” доповнити словами “якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом”;

у абзаці третьому після слів “та ліцензійних умов” доповнити словами “якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом”;

у абзаці дванадцятому слово “теплових,” виключити;

у абзаці другому пункту 4 після слів “передбачених законом” доповнити словами «якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом;”;

у пункті 20 слова “та комунальних послуг” виключити;

у пункті 24 слова “а також у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення” замінити словами “а також виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках”;

3) у пункті 3 частини сьомої статті 19 слова “/теплових” виключити;

4) у пункті 10 частини першої статті 20 слова “тепло-, водо-,” виключити;

5) у пункті 1 частини першої статті 21 слова “, теплових”, “, мереж централізованого водопостачання і водовідведення” виключити;

6) у статті 22:

у частині першій слова ““Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” та” замінити словами “, а також”;

у частині четвертій слова “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про теплопостачання” виключити.

 

6. Частину першу статті 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2018, № 1, ст. 1 із наступними змінами) викласти у такій редакції:

“Ціни (тарифи) на комунальні послуги підлягають державному регулюванню. Такі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Ціни (тарифи) на комунальні послуги повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відшкодування витрат, понесених на їх виробництво (надання) та включати прибуток від надання послуг).

До складу економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг обов’язково включається інвестиційна складова згідно з інвестиційною програмою, погодженою в установленому порядку.

Гарантії, що надаються суб’єктам господарювання під час державного регулювання цін (тарифів) визначаються згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення.”.

 

ІI. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 49, ст.571 із наступними змінами).

 

ІII. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

2. Установити, що до встановлення органами місцевого самоврядування в установленому порядку тарифів на теплову енергію та комунальні послуги суб’єктам господарювання, ліцензійні справи яких передано від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, продовжують діяти відповідні тарифи, встановлені для цих суб’єктів господарювання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

 

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

4. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у двохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

передати ліцензійні справи суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та визнання такими, що втратили чинність, нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити прийняття від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензійних справ суб’єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, діяльність яких регулюватиметься на місцевому рівні. 

 

Голова Верховної Ради

України                                                                   

 

Повернутися вгору