Щодо постачання теплової енергії або надання послуги з постачання теплової енергії для окремо розташованої будівлі

28.10.2021

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія – товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

З 01 травня 2019 року введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон про ЖКП), згідно із статтею 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.

Відповідно, взаємовідносини між теплопостачальною організацією та споживачами теплової енергії, споживачами послуг з постачання теплової енергії регулюються згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, що враховують особливості споживання теплової енергії як товарної продукції та споживання послуги з постачання теплової енергії як комунальної послуги.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі – Правила № 1198).

Правилами № 1198 визначено, що споживач теплової енергії – це фізична особа, яка є власником будівлі або суб’єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Пунктом 14 Правил № 1198, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії, вказано, що споживач зобов’язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Отже в разі, якщо споживач знаходиться поза межі багатоквартирного будинку, то договірні відносини між виконавцем послуг та ним регулюються відповідно до статей 179-188 Господарського кодексу України на основі господарських договорів.

Предметом регулювання Закону про ЖКП є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Так, відповідно до статті 12 Закону про ЖКП надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Порядок та особливості укладання, зміни і припинення нових договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Відповідно до частини восьмої статті 14 Закону про ЖКП:

«Положення цієї статті можуть застосовуватися до відносин, що виникають при укладанні, зміні та припиненні договорів про надання комунальних послуг споживачам у двоквартирних будинках та в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об’єктами нерухомого майна, за рішенням власників (співвласників) таких будинків (будівель).»

На виконання положень Закону про ЖКП постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії (далі – Правила та договори № 830).

Враховуючи вищенаведене, якщо споживач (в тому числі бюджетна організація) розташований в окремо розташованій будівлі, яка не є багатоквартирним будинком, то теплопостачальна організація може заключити договір купівлі-продажу теплової енергії із споживачем на основі господарських договорів за відповідним тарифом. Або за рішенням власників (співвласників) таких будинків (будівель) – договір на послугу з постачання теплової енергії за відповідним тарифом.

У разі, якщо власником (співвласниками) нежитлових будівель буде прийнято рішення щодо заключення договорів у відповідності до Правил та договорів № 830, то такий договір повинен бути заключений на кожну окрему будівлю у зв’язку з тим, що у таких договорах визначаються істотні умови у відповідності до частини третьої статті 12 Закону про ЖКП, а також зазначається інформація про споживача для кожної окремої будівлі (а саме максимальне теплове навантаження будівлі).

Повернутися вгору