Щодо встановлення будинкових лічильників природного газу

17.08.2016

Департаментом проведено робочу нараду з повноважними представниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на якому було розглянуто порушене питання, і за результатами наради повідомляємо.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку визначено Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі – Закон).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі – до 1 січня 2018 року.

Фінансування робіт з оснащення населення лічильниками газу відповідно до частини першої статті 3 Закону здійснюється за рахунок:

коштів суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;

коштів відповідного бюджету;

інших джерел, не заборонених законодавством.

На сьогодні фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу, а не за рахунок виділених бюджетних коштів на встановлення індивідуальних лічильників газу.

Водночас згідно зі статтею 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема, на місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення, місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства, оснащення житлового фонду будинковими засобами обліку енергоносіїв та споживання води, впровадження енергозберігаючих технологій.

Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів міських рад належить, зокрема, сприяння створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (статті 30, 34).

Пунктом 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 46) (далі – Постанова) визначено, що ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок можуть як власник (власники) такого будинку (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.

Таким чином, встановлення індивідуальних лічильників газу може здійснюватись за рахунок коштів суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, місцевого бюджету, коштів власників квартир (будинків), інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому питання фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету належить до компетенції відповідних місцевих рад. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть залучати кошти, які надані у вигляді субвенцій з державного бюджету відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі до 1 січня 2018 року.

На сьогодні без обліку природного газу залишається категорія споживачів (населення), які використовують природний газ тільки для приготування їжі.

Основними проблемними питаннями запровадження індивідуального обліку у абонентів (населення) тільки з газовою плитою є:

1)   велика загальна потреба в коштах для встановлення індивідуального обліку (більше 4,6 млрд. грн.);

2)   значні терміни встановлення індивідуального обліку (декілька років) через відсутність достатньої кількості відповідних бригад.

Зазначені проблеми не дають можливість своєчасно виконати вимоги Закону щодо забезпечення до 1 січня 2018 року 100% обліку природного газу.

З метою недопущення зростання тарифів на розподіл природного газу, ліцензіатами з 01.10.2015 провадяться заходи щодо забезпечення споживачів обліком природного газу, зокрема, в частині запровадження масштабного встановлення будинкового обліку природного газу, що в середньому розрахунково потребує у 5 разів менше коштів.

Загальна планована сума програми встановлення будинкових лічильників газу в період з 01.10.2015 до 31.12.2016 становить близько 776 млн. грн., що в результаті її виконання забезпечить облік близько 2,3 млн. абонентів (населення), які використовують газ тільки для приготування їжі (тільки газова плита). Крім цього, загальна планована сума фінансування на встановлення індивідуальних лічильників на 2016 рік становить близько 460 млн. грн., що надасть можливість забезпечити оснащення індивідуальними лічильниками населення в кількості близько 270 тисяч абонентів.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 5 Постанови обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються:

1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, – за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні;

2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:

для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, – за показаннями таких лічильників;

для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, – за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.

У разі розміщення в багатоквартирному будинку об’єктів юридичних осіб або фізичних осіб‑підприємців відпуск газу для таких споживачів здійснюється лише у разі встановлення та прийняття в експлуатацію в установленому порядку окремого для них вузла обліку природного газу. Показання таких вузлів обліку виключаються з показань будинкового вузла обліку під час визначення обсягу споживання газу за розрахунковий період.

Кількість осіб у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні для проведення розрахунку та розподілення спожитих обсягів газу визначається відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Інформація про зміну їх кількості подається побутовими споживачами оператору газорозподільної системи до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Відповідальність за своєчасність та достовірність поданої інформації несе побутовий споживач, що її подає. У разі подання такої інформації із запізненням – вона враховується в наступному розрахунковому періоді без перерахунку минулих періодів.

За відсутності зареєстрованих у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні осіб та відомостей щодо офіційного припинення газопостачання на квартиру (будинок) облік спожитого газу здійснюється з розрахунку на одну особу.

Враховуючи зазначене, пропонуємо організувати роботу щодо встановлення індивідуальних лічильників газу із залученням коштів  суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, місцевого бюджету, коштів власників квартир (будинків), інших джерел, не заборонених законодавством.

Повернутися вгору